Сімейна рада зібралась чи не в повному складі. Так би мовити відбулось екстренне засідання – над родиною нависла небезпека. знов. правда лиш потенційна – та все ж!!!… Колись вона може дорого обійтися родині…

Дивно, але поблажливість, відчуття прощення – властиве кожному з них; а зібравшись разом… рішення було безкомпромісним, жорстоким, прагматичним.

Вирок однозначний – забуття і усамітнення. Їм то легко говорити, а виконавцем повинен бути я:( Чом так? Чи тому що я роблю більше всіх помилок, а чи все тому, що я наймолодший, і всі з радістю та неприхованим задоволенням роздають найдосвіченіші поради?

Як би того не хотілось та рада прийняла рішення, і воно обов’язкове до виконання, яким б жорстоким не було:(, приємно лише одне – воно співпадало з моїм.
…
…як там хтось співає: … “найкращий лік – ампутація голови”…