удачі, вовчику, удачі, сірий! життя тобі не сірого і купу вражень, і записів цікавих ;))))

дякую!
думаю воно таким не буде, вже принаймі тому що є ти, та до якої можна звернутися за порадою.
та з якою можна поділитися своїми хвилюваннями ;)

я зашарілася і прикрилась лівим вухоммм

"листаєш чиїсь щоденники і раз за разом знаходиш там купу приколів: фотографій, статтів, оповідок, анегдотів, афоризмів і купи іншої фігні.
якось поміж тим всім втрачається сенс того щоденника"

от тому саме я не люблю коли у щоденник навалять купу "фігні", а особистих думок - нуль.. Але і такі щоденники мають право на існування, бо може так бути що це просто склад сподобашихся речей тієї людини.. Може їй легше складувати весь цей суміш сюди.. Але я люблю щоденники в котріх свої фото, свої думки і навіть свої анекдоти та приколи з життя :)
Ну іноді всежтаки можна, але всежтаки - іноді..

ну, знаєш, щоденник це коли пишуть щось про себе. можна дискутувати що треба писати: думки, історії, вигадані анігдоти, приколи, ставити фотографії чи будь що інше. в кожному випадку це буде твоїм життям, а робити з свого щоденника збірку чужих приколів - ну незнаю... однозначно це не для мене.
тут я хочу показати кавальчик свого життя і підходів до його формування, частину своїх думок і своїх досягнень.
я не претендую на найщиріший і достовірніший щоденник, навіть не намагаюсь його таким зробити. є багато такого, чого я не кину сюди. та тут є те, що багато людей не бачать, а я відчув. це те, що було "по ту сторону баченого"