Ти не проси, бо я не наснюсь.

 Ти не моли, бо я не Всевишній.

 Мрію відкрити – банально боюсь.

 Хоч  не секрет це –  торішнє.

Знаю що знаєш, що мрієш завжди.

В снах, що ми разом кричиш, – підожди!

Потом холодним стікають думки

В постіль цнотливу – в якій лише ти.