[500x375]
Вилизує вітер теплий
З бруньок недозріле листя.
Бурчить під ногами кленів
Сп’яніло-дзвінкий ручай.
Розправивши плечі стерплі,
Дерева з колін звелися
І вийшли - ясні й зелені -
У поле весну стрічать.
Сьогодні стежки, як змії,
Міняють торішні шкіри.
Пахнуть сонцями й рястом
Долоні землі й небес.
Сьогодні і я - зумію,
Сьогодні і я - повірив,
Що зможу в людей украсти
У мрію свою - тебе!