22 грудня! 14 років потому! Третина життя! Жах, який потроху витирає з памяті – час. Цей день коли ніч є найдовшою. Ніч, яка стала найжорстокішою і найжахливішою. Ти, мій Господи, дав мені змогу віднайти в собі сили щоб жити. Вірю ти даш мені силу знести біль, що переслідує мене весь цей час. Знаю, що лише Віра і Любов до тебе Господи зможе подарувати мені Надію.