У снах марю тобою. Зову. Кличу. Плачу. Ніхто не бачить. Засуви. Двері. У вузьку шпарину фіранок холодно співчуває місяць. Мені. Їй. Нам...  Мої вуста шукають твої.. Невпинно... Щоденно... Спрага. Жага. Холодний чай. Самотня ніч. Візьми поклич. Голосно. Тихо. Сховався місяць. Розтанув у ранку. Де ми? Де я? Де ти? Ми тут – у наших кольорових снах... Жах.. Немає сил. Лише ковил. Трава гірка. Життя таке ж? Аге ж. Коли нема навіть у снах – мрій потаємних. Споминів ніжних. Цілунків. П’янких трунків. Любов – дарунок. Долі? Кволо. Поволі. Сонце. Доволі. А ще так хочеться. Спати? Ні – мріяти!