Вечір таємничий і загадковий..... в очікуванні якогось чудодійного дійства...
Щось неймовірне в душі саме в цей вечір... Саме сьогодні згадуєш приємні хвилини життя... З головою занурюєшся в милі серцю картини дитинства...
Ностальгією сповнене серце... Тільки любов випромінює душа....
Я приїду сьогодні до Вас моя Мамо! Притулюся до Вашого плеча. Мені так хочеться Вашого тепла, дотику зашкарублих рук на моїй голові. Все як в дитинстві. І ми згадуватимемо мовчки. Знаю і Ви і я, Олега, Тараса, батька – всіх рідних серцю людей. Мовчки, як колись дивитимемось на порожню тарілку і ложку, мріятимемо віруючи – вони тут, вони поряд, вони пробують з нами кутю. Разом заспіваємо отієї тужливої колядки допоки дзвони не покличуть нас до храму, голосячи про початок нового дня – Дня Рождества Христового!
Христос Рождається говорю сьогодні я Вам і відповідь Ваша так мила – Славімо його! Здоровя Вам і Віри, Надії, Любові!