Агрр-грр-гррр-грррре-есссія!....
01-12-2005 00:21
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
[показать]Крові хочу!.. "Побачити падлюку на..." Ні це з іншої опери. Схопити цю "падлюку" за горло і мотнути головою... Цікаво як звучить жива плоть, яку роздирають? Певно ніяк. Бо хто її окрім чикатилів різних роздирав? Хіба, що студенти-медики та патологоанатоми. Але ж вони - не живу...
У мене інтоксикація. Токсин - спілкування. Повний передоз.
А подітися нікуди - ціла нинішня робота як земля на трьох китах покоїться на спілкуванні - безпосередньому, телефоном та інтернетом. І неодмінний антураж - ситуація перманентного стресу. То ся називає - мас-медія. То ж близько четвертої пополудні починаю виповзати з-під власного ж контролю. Типове: людина підходить, розкриває рота і... чітко усвідомлюючи, що вимовлене може бути доречним і корисним - ледве стримуюся щоб не затулити цей рот - криком, рукою, в той час як інша рука безпорадно намацує щось важке аби вирішити проблему швидко і радикально. Коли вдається стримати ці невротичні пориви - ставлю собі масний "зачот", якщо ж ні - на повноцінне розкаяння просто бракує сил. Тижня, який "вихідним" назве хіба що закінчений цинік, не вистачає щоб відпружитися.
Порятунок лише у позитивних емоціях. Але ж їх так мало...
В колонках играет - Агата Крісті "Звєздочот"
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
[показать]Крові хочу!.. "Побачити падлюку на..." Ні це з іншої опери. Схопити цю "падлюку" за горло і мотнути головою... Цікаво як звучить жива плоть, яку роздирають? Певно ніяк. Бо хто її окрім чикатилів різних роздирав? Хіба, що студенти-медики та патологоанатоми. Але ж вони - не живу... У мене інтоксикація. Токсин - спілкування. Повний передоз.
А подітися нікуди - ціла нинішня робота як земля на трьох китах покоїться на спілкуванні - безпосередньому, телефоном та інтернетом. І неодмінний антураж - ситуація перманентного стресу. То ся називає - мас-медія. То ж близько четвертої пополудні починаю виповзати з-під власного ж контролю. Типове: людина підходить, розкриває рота і... чітко усвідомлюючи, що вимовлене може бути доречним і корисним - ледве стримуюся щоб не затулити цей рот - криком, рукою, в той час як інша рука безпорадно намацує щось важке аби вирішити проблему швидко і радикально. Коли вдається стримати ці невротичні пориви - ставлю собі масний "зачот", якщо ж ні - на повноцінне розкаяння просто бракує сил. Тижня, який "вихідним" назве хіба що закінчений цинік, не вистачає щоб відпружитися.
Порятунок лише у позитивних емоціях. Але ж їх так мало...
Комментарии (1):
Комментарии (1):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Агрр-грр-гррр-грррре-есссія!.... | Saint-Preux - Saint-Preux: септакорди |
Лента друзей Saint-Preux
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»