[показать]Мені скоро сорок. Слова "скоро" і "сорок" можна скласти з тих самих літер. Це вам, мої дорогі любителі анегдотів - не  "щастя" складати з "ж", "о", "п", "а". Все складається. І рефреном: думай, вражий сину.! Думай! Спробуй зрозуміти: хто ти є? що ти є? ким ти є? У власних очах... В очах тих, що навколо... Не думається. Треба  було б "ізобразіть" кризу середнього віку". Але ресурс вичерпаний. Криза триває вже кілька (не питайте скцільки) років.  Якась собі криза. Можливо саме та. Хочеш бути фріком - будь. Це дається легко. Шокувати виглядом - легко. Думками - ще легше. Правдою у цих думках - як два пальці об асфальт... Але і шок банальний. І почуття, що спровокували тебе на це - так само банальні. І твої "показові виступи. І те, що приховуєш. А надто те, чого хотів би позбутися.  Кажуть (подейкують, радять): треба все пере-о-смисл-ити. А отже надати нової якості. Нової трактовки. Хто повинен це зробити?

І знову, і знову собі: ХТО повинен це зробити? Я?...

Але я не змінився. Тобто змінився. Тобто все погане стало гіршим... тобто глибшим... тобто

Пере-робити, пере-чекати, пере-осмислити - непідйомне завдання. Щойно підвів риску - починаєш сумніватися в результаті. Бо щось у тобі знає: правда є інша. Твоя ганебна правда є інша. ТИ НЕ МОЖЕШ ЦЬОГО ПОДОЛАТИ!!!!