Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение
Мир Вам, Шолом-Алейхем!
Шолом-Алейхем. Одним із найулюбленіших і голослівних тверджень російської пропаганди, як і загалом пропаганди будь-яких антиукраїнських сил, є теза про наявність історичного конфлікту між українцями і євреями та про буцімто “вроджений” антисемітизм українців. Мовляв, протягом цілих століть українське населення відчувало справжню ненависть до своїх сусідів-євреїв, і за найменшої слушної нагоди починало проти них війну на винищення.
Ми не будемо зараз розповідати, натомість, про російський антисемітизм і про те, що робили з євреями російські чорносотенці на початку XX століття. Ми розкажемо про письменника, який своїм життям і своєю творчістю переконливо доводив – українці і євреї можуть жити пліч-о-пліч у мирі та злагоді, на засадах взаємоповаги і взаємодопомоги. Не випадково псевдонім, обраний цим всесвітньо відомим майстром слова, у перекладі з їдиш означає “мир вам”.
Йдеться про Шолом-Алейхема (Рабиновича Соломона Наумовича). Шолом-Алейхем народився 2 березня 1859-го у стародавньому українському місті Переяслав Полтавської губернії. Майже все його життя минуло в Україні. Ще з дитинства майбутнього письменника приваблювали місцеві співаки та музиканти. Він любив українців за їхню простоту та чисту душу. Всім своїм серцем співчував знедоленим, безталанним і згорьованим. Ці враження і почуття позначилися на всій його творчості .
Фото з Музею Шолом-Алейхема в Переяславі:
У своїх творах він передавав особливий гумор і ліризм, у яких переплітались і сміх, і сльози, мудрість і сила народу. Сумний гумор – такими словами можна повністю охарактеризувати творчість Шолом-Алейхема. “Український інтерес” підготував для вас найкращі цитати письменника:
♦ Немає на світі рани, яка б не залікувалася, і немає такого горя, яке не було б забуте.
♦ І буря розростається у мене в грудях, і вогонь палає в моєму серці, гнів – не проти інших, а проти самого себе. На себе обурююся і на ті мрії, дурні, дитячі, золоті мрії, заради яких я покинув батьківську хату. Заради них я забув про Бузю. Заради них я пожертвував частиною свого життя, програв своє щастя, програв, програв навіки.
♦ Ось станемо старшими на кілька годин – тоді порозумнішаємо.
♦ Не по своїй волі живе людина, нам не дано взяти свою долю в руки, а спробуй-но взяти, по руках отримаєш.
♦ Знаєш, як сказано: Марнота усе, – гроші – вони круглі: нині там, а завтра тут, – аби була людина жива.
♦ Краще золотник щастя, ніж фунт золота.
♦ Як моя мама каже: Глухий чув, як німий розповідав, що сліпий бачив, як кульгавий побіг .
♦ Сором і ганьба показати кому-небудь, що ти пишеш. Як моя мама каже: найстрашніший біль – той, який не викажеш.
♦ Моя мати, дай їй Бог здоров’я і довголіття, говорить дуже розумно: Смерть, – каже вона, – не питає у небіжчика, чи є у нього саван.
♦ У вас, може і нові домашні туфлі, а у мене старі, схожі, вибачте на слові, на млинець. Але у моїх туфель є одна перевага, якої немає у ваших, – вони мої.
♦ Якщо судилося кланятися, то кланяйся голові, а не ногам.
♦ Догодити цілому світові ніколи не беріться – не вийде! І в миротворці ніколи не лізьте – воно вам боком вилізе.
♦ Коли їстимеш плоди своєї тяжкої праці – буде тобі втішно і добре.
♦ Багатство вік не замінить.
♦ Однак і життя і смерть від мови залежать, якщо Бог захоче покарати людину, – він його і розуму позбавить.
♦ Кожна істота – від людини до корови – має свій хліб заробляти, даром нічого не дається.
♦ Вченість – вона в скрині, а мудрість – в кишені.
♦ Ніхто не знає, що таке смерть; можливо, це навіть щастя. (Так говорить Платон.) А я говорю: можливо, це і щастя, але позбав мене, Боже, цього щастя.
♦ Хворий – одужає, п’яний – протверезіє, чорноволосий – посивіє, але дурень залишиться дурнем.
♦ Краще двічі запитати, ніж один раз наплутати.
♦ Ніякої відповіді – також відповідь.
♦ Розум і каяття – обидві ці речі завжди приходять занадто пізно.
Помер Шолом-Алейхем 13 травня 1916 року. Останнім бажанням його було, щоб поховали в рідному Києві, з яким пов’язано 20 років життя письменника: “Де б я не помер, нехай мене поховають не серед аристократів, знатних людей або багатіїв, а саме серед простих людей”. Але його поховали у Нью-Йорку на Старому кладовищі (Old Mount Carmel).
Автор: Мар'яна Шевелєва
