У 1936-му художник із Галичини Олександр Климко зобразив на полотні події 1918 року, відомі як бій під Крутами. Тоді кілька сотень українських курсантів і студентів протистояли майже 4000-й більшовицькій армії та стримали наступ на Київ. Львівський художник яскраво показав бій між молодими українцями, які свідомо приймають смерть, і червоноармійцями. Для своєї роботи митець обрав олійні фарби. Епізод змалював із книги історика Володимира Яніва “Бій під Крутами”. Розмір полотна – 320×170 сантиметрів. Про картину відомо небагато. За словами історика Ореста Круковського, у 1938-му її передав до Музею історично-воєнних пам’яток у Львові майбутній історик Володимир Трембіцький. В експозиції музею полотно перебувало рік.

Коли радянські війська окупували Галичину, музей закрили як націоналістичний, а частину експонатів, зокрема й картину, передали до фондів Львівського історичного музею. У 1948 році полотно Климка разом із низкою відомих робіт українських художників Івана Іванця, Осипа Куриласа – тих, хто зображував історичну тематику, визвольні змагання українського народу початку ХХ століття, – назвали антирадянськими й перемістили у спецфонд. Про це свідчить сигнатура у лівому нижньому куті на звороті полотна – Л І М. С Ф (Львівський історичний музей. Спецфонд). В описі облікових карток музею ці роботи записані “як речі, що не мають музейної вартості та підлягають вилученню”.









“Роботи Климка репродукували у листівках, твори його популяризували. Чому радянська влада не знищила картини? Ця тема не досліджена. У 1952 році було масове тотальне знищення радянською владою творів живопису”, – зауважила працівниця Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Лариса Купчинська у коментарі Радіо Свобода.

Львівський історик Володимир Бойко, який досліджував спадщину Музею історично-воєнних пам’яток, вважав картину втраченою, хоча й актів на знищення не знайдено. Як вона потрапила до бібліотеки Стефаника – й досі загадка. 80 років полотно лежало в архівах, скручене в сувій. Час залишив свій відбиток – на пересушеному полотні з’явилися тріщини. Лише у 2012 році йому дали інвентарний номер 1494, а в 2018-му взялися за консервацію і реставрацію. І ось 30 вересня 2019 року, на Всеукраїнський день бібліотек, відреставровану картину Олександра Климка “Бій під Крутами” презентували у Львові. Мистецтвознавці кажуть: полотно унікальне, бо це одна з небагатьох картин 30-х років минулого 100-ліття, яку вдалося зберегти.



“У композиції привертає увагу знання батального жанру Олександром Климком. Рів навколо зіткнення молодих українців із червоною навалою має підйомну діагональ, що символізує піднесення національного духу. У смерті художник показує продовження і відродження, віру в державність. На полотні зіткнення холодного спокійного тону з червоним, активнішим, вноситься динаміка. Холодна гама, бо це січень, червоний – це акценти крові, що дозволяють показати розпач. Це дуже добрий твір”, – описує картину Лариса Купчинська.

Олександр Климко – невідомий автор відомої картини
Не лише картина “Бій під Крутами” довгий час була в забутті. Ім’я її творця в Україні теж маловідоме. Олександр (або Олександер – як вказано в низці історичних джерел) Климко – архітектор, графік, живописець, сценографіст і декоратор . У 20-30-х роках був знаним карикатуристом. Ілюстрував сатиричні журнали Галичини, такі як “Зиз”, “Комар”. Захоплювався також церковними розписами – намалював 8 образів для української католицької церкви й 1 для латинської катедри у Лондоні.

За батальні полотна на українську історичну тематику взявся у другій половині 30-х років. У його доробку картини “Битва під Хотином” (1931 рік), “Бій під Крутами” (1936), “Бій на Маківці у 1915 році” (1937), “Сагайдачний громить турків” (1938 рік). Після окупації Галичини радянською владою Олександр Климко виїхав в Австрію, потім в Італію, Великобританію, а з 1948 року проживав в Аргентині, де працював театральним декоратором. У 1958-му емігрував до США. Там він творив панорами у Діснейленді, працював для Метрополітен-опера. На світовій виставі в Нью-Йорку виконав декораційне оформлення в павільйоні компанії General Motors.

Олександр Климко – 1-й українець, який став членом Американської Спілки Митців.


Замітка із газети “Свобода” за 1958 рік (№148), яка видавалася в Нью-Йорку

У 1969 році Климко співпрацював із кіностудією 20th Century Fox, створюючи декорації для музичної комедії Hello Dolly, яка добула 3 “Оскари”, зокрема в номінації “За найкращі декорації”. Повернутися на рідну землю не судилося – художник помер 27 листопада 1970 року у США. Похований на цвинтарі Святого Андрія в містечку Саут-Баунд-Брук штату Нью-Джерсі.

Фото: Facebook/Орест Круковський
Автор: Ірина Савчук