Ламкий твій стан. Ти ласа як цукерка
В твоїх лабетах хороше мені.
Ти майже мавка, майже баядерка,
І так мені бажанна навесні.

Я мружу очі, плекаю нагоду,
Як би ти вийшла ластівка моя
Хоч ненадовго по холодну воду.
Тебе чекаю біля ручая.

Не сходять з дум твої глибокі очі
І ластовиння твоє золоте,
Та сльози ллю, бо крук мені шепоче, -
Вона до тебе більше не прийде.

Ти десь блукав і трохи забарився,
А пан один відвіз її в Париж,
І там він з нею дуже одружився,
А ти тут галасуєш і свистиш.