Я без тебе на світі як лицар без замку і долі
Як закоханий дуб без своєї тополі
Тільки ти, моя люба, у мене перед очами,
І мій сум, що зі мною святими ночами.

Шаленію від тебе, коханна моя, шаленію.
Буде спека, я вітром на тебе повію,
А як зійдуть на землю перлинові роси,
Я барвінком, мабуть, заплетусь в твоі
коси.
Може чару на мене якусь у садку заховала
Не ховала б, якби ж ти мене не кохала.
Я до тебе молюся, і тільки одного благаю
Дай ту чару, я краще її заховаю.