Багато на світі дуже вродливих.
Мені ж до вподоби одна.
Горами дальніми, горами синіми
Кличе до себе вона.

Ти моя лялечка,
Моя коханочка.
Як грає сонечко
В твоіх очах.
А я приречений
Твоею вдачею,
Твоею вродою,
Любов моя.

Навіть погодились місяць і доли,
Зорі, ліси і туман-
Знаю і сам, люблю, як ніколи,
Краще за тебе нема.

До тебе, коханна я прогорнуся,
І хай проминають літа,
Води із очей твоіх синіх напьюся,
І нікому не віддам.