Не так тії вороги,
Як добрії люди-
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись,
Щоб з тебе сміятись,
Щоб тебе добити...
Без ворогів можна в світі
Як-небудь прожити.

А ці добрі люди
Найдуть тебе всюди,

І на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть!


Тарас Шевченко