Оце і є «нове життя»…
Не треба, хлопці чуба рвати,
що в нас не ригівське сміття –
героїв кидають за грати…
Що волонтери –«шатуни»…
Що опозиція – «агенти»…
Що будуть знищені вони
лишень, за «fuck» на президента…
Що і газети, і тіві,
повіями у влади стали…
Оце те «нОве» се-ля-ві,
за котре ми голосували…
Тепер вже вибору нема…
Не залишилось, навіть, мрії,
позбутися цього ярма…
Звикає вже потроху шия
до нього…
Вже й не так смердить
оте «нема альтернативи!»…
І мовчимо на їхнє «цить!»…
Й волаємо за кухоль пива…
Реінтегруємо «ордло»,
бо в них реально справи кепські…
І вже не путін в нас – хуйло,
а Парасюк… Міхо… Зеленський…
Скажіть, на біса нам той чуб,
коли і так усе нівроку?!
Хіба ж ми здатні – зуб за зуб?!
Чи варто нам за око – око?!
Не варто… Лячно… Краще йти
у сраку «по новому жити»…
Гнобити в медіях «Свати»…
Реформи уряду хвалити…
Дивись, затягнеться мозоль,
що натирав хомут на шиї…
Без всяких там свобод, чи воль…
Вони, напевно, тільки мрія…      Игорь Цирульников