І знову привіт.
Пишу тобі з неба.
Коли ти це читаєш, я помер вже за тебе,
Але мабуть, все ж таки, так було треба
Заради твоєї свободи.
Знаєш, не було зручної нагоди
Розгледіти велич козацького роду,
А тепер, я зверху це бачу.

Передай моїм рідним, нехай не плачуть,
Бо душа невмируща, якщо не пропаща.
Я знаю це краще… адже вільна натура…
Книжки з української літератури
Про katiв-мoskoвитiv та  їхні тортури,
Бережи наче мури, щоб знали і згодом.
Тут Хмельницький з Шевченком та Скрябін з Патоном,
На небі пишаються мужнім народом.
Красою доньки та відвагою сина.
Бо це все є діти твої, Україно!

Автор: Oleksandr_Vysotskyi