Лариса Ніцой: Дорогі друзі бандеро-українці!
10:55, 9 Січень 2017р.


Лариса Ніцой, письменниця

Дорогі друзі бандеро-українці! Правду кажуть, Різдво дарує дива. Цього Різдва я отримала надзвичайний і дуже дорогий подарунок, який навіть не могла собі уявити, і цей подарунок мені подарували Ви…

Я часто казала, що українці не вміють гуртуватися і не вміють захищати своїх. Українці кльові, класні, неймовірні. Українці гостинні, дружелюбні, вигадливі, розумні. В умовах тотального безгрошів’я українці спроможні на винаходи та наукові відкриття. В умовах повсякчасного винищення, переслідувань та зневаги, українці здатні творити мистецькі шедеври світового рівня. Українці своїм корінням сягають в таку сиву давнину, що греки зі своєю еллінською «найдавнішою» культурою – нам у дітки годяться. Українці передавали один одному свою мову (не російську – то інша мова) і донесли її з прадавніх часів до сьогодні, як свідчення древності українського роду, зносячи катування, голодомори, розстріли – не зрікшись. Українці мужні, наполегливі й працьовиті. Де інші давно б згинули, ми стоїмо…

От у всьому ми круті, а гуртуватися не вміємо. «Наших б’ють»? А наші – це хто?

Це інші народи на заклик «Наших б’ють» – кидаються на захист. Хорватам достатньо, що ображають хорвата; полякам, що ображають поляка; єврєям – єврея, американцям – американця тощо. Вони кидають усе, вчорашні розбіжності в поглядах, і женуться боронити своїх. Це потім вони по-тихому розберуться, хто був правий: свій чи чужий. Як винен свій – то й пику натовчуть, але не при всіх, потім, по-свойськи, коли відіб’ють у чужих.

Українці ж мають інші підходи до «наших б’ють». Українці стоять на захисті принципів вселенського добра, до того ж кожен українець має свої критерії «нашості». Українцям мало знати, що «б’ють українця». На заклик «наших б’ють» – українець спочатку повинен «вивчити питання» чи той «наший українець» своїми діями не порушив вселенських принципів? Якщо не порушив, то гіпотетично можна було б стати на його захист, попередньо перевіривши, чи відповідає «українець, якого б’ють» критеріям «нашості». Якщо ж виявиться, що «наший», якого б’ють чужі, не відповідає хоч одному критерію – тоді «наший» нехай начувається, українці його зітруть в порошок, затаврують і затопчуть привселюдно під радісні вигуки ворогів.

На це Різдво, дорогі бандеро-українці, Ви подарували мені неймовірний подарунок. Коли мене, українку в Україні, стали цькувати за українську мову, а телеведучі та газети закликали не купувати моїх книжок – ви стали на мій захист! Що означає для письменника, коли не купуються його книжки? Це шлях в небуття. Але Ви цього не допустили. В інтернеті пішла хвиля «Я купую книжки Лариси Ніцой на знак підтримки», #ніцоймизтобою. Сказати, що я в шоці – це нічого не сказати. Я і не мріяла про Вашу підтримку. Психологічно я приготувалася до бойкоту!

«Наших б’ють!» – і ви кинулися мене захищати. Вам було достатньо, що «б’ють» українця! Українці стали горою на захист українки. Ви поламали всі мої стереотипи та уявні парадигми )) Оце і є неймовірним подарунком – ми уміємо гуртуватися, щоб відстояти «свого»!

На кинуте колись мені: «А що Ви хотіли, пані Ларисо, усіх, хто вмів гуртуватися, давно винищили», – маю тепер відповідь. – Отже, ми відроджуємося!”

Дорогі бандеро-українці, з Різдвом Вас! Нехай Господь буде з усіма Вами і Вашими родинами в ці свята та протягом року. Бережіть сили. «Наших» ще багато )). Якщо що – гукайте ))

Христос народився!

Джерело: Лариса Ніцой