і знову я просто сиджу і слухаю його голос по моїм щокам течуть сльози не від того що мені боляче ,а від того що я просто розумію як мені його не вистачає . От чому так завжди чому ми не можемо клацнути пальцем і все закінчити ;розлюбити ,полюбити , не злитися ,вибачити ,образитись ,почути слова які ми хочемо .От чому ми просто не можемо здійснити свої мрії одним кликом пальців не знаю що буде далі але одне знаю точно я ніколи більше не хочу плакати хоча скільки раз я собі говорила що більше плакати не буду що по моїм щокам більше не впаде ні одна сльозинка що я просто буду насолоджуватися всім і вся от зараз я думаю про нього не замислюючись про те що він до мене відчуває я просто я його кохаю більш нічого тут не скажеш але хіба ж це справедливо звинувачувати людину в тому чого не робив не робила ніколи так не чесно але ти не хочеш справдовуватися не хочеш щось уже казати що тут скажеш як що він повірив не тобі а комусь іншому ви з ним були дуже багато часу але довіри ніколи не було між вами це дуже образливо аж до сліз