я кохаю а він ні я втомилася від цього я постійно його чекала ,не чекаючи від нього нічого але він був завжди поряд не знаю може це по дурному але я кохаю уже два роки але ми з ним зустрічалися один місяць і після того розійшлись але всеріно продовжуємо наш роман ненавиджу себе за те що чекаю ,що не можу без нього я постійно слухаю наші пісні згадую приємні моменти але скільки це ще буде тривати невже він не розуміє що чекати вічно не можна кохання буде жити вічно а ось терпінню рано чи пізно настає кінець в будь-якому разі я не хочу його втрачати але завжди є але не можна жити минулим адже минуле завжди буде минулим