umoloda.kiev.ua/number/163/0/46434/....
— Я і сам іноді дивуюся, яку винахідливість виявляв батько, аби діяльність УНФ набувала ширшого розголосу, підтримувала віру українців у незнищенність національної ідеї. Ще раз синьо–жовтий прапор він вивісив 30 жовтня 1966 року на честь річниці проголошення ЗУНР на автобусній зупинці в селі Гошів. Тієї ж ночі в місті Болехів тато щедро намастив пам’ятник Леніну ведмежим салом. Уранці городяни з подивом та сміхом спостерігали, як біля пам’ятника вождю пролетаріату зібрався собачий мітинг. Гавкіт стояв такий, що аж у вухах лящало — так пси реагували на ненависний ведмежий запах, яким відгонила гранітна фігура Леніна. Іншого разу тато додумався до дуже цікавого способу поширення прокламацій: він укладав листівки в целофанові пакети, надував їх повітрям і пускав за течією стрімкої гірської річки Свічі, яка впадає в Дністер. Так вони «розтікалися» на десятки кілометрів...
.....