• Авторизация


Моє 28-09-2013 21:03 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения lj_ua_travels Оригинальное сообщение

Київ. Від Московської площі до станції метро “Дружби народів”

[показать]

Напевно, більшість киян погодяться з тим, що Московська площа – не найбільш гламурне місце в столиці. Хоча твердження це доволі суб’єктивне. Ось, наприклад, може хтось колись тут з коханою дівчиною цілувався – тоді для нього воно завжди буде асоціюватися з романтикою... Але якщо відкинути подібні сентименти, а рахувати лише за сухим залишком, то після відвідин Московської площі ніяких особливих почуттів не виникає.


[1050x700]
.
Головна домінанта місцевості – Наукова бібліотека імені Вернадського. Не знаю, як зараз, а колись, щоб там можна було попрацювати над написанням диплому, треба було в деканаті брати дозвіл-направлення.
.
[1050x700]
.
Колони шикарнючі.
.
[1050x700]
.
Поблизу бібліотеки знаходяться ось такі затишні місця. Там вздовж фасаду п’ять чи шість таких куточків і всі вони були заставлені порожніми пляшками з-під пива та горілки. Ви не подумайте: ніякої постановки – повний реалізм.
.
[1050x700]
.
Фонтан теж дуже оригінальний. Шкода, але не працює.
.
[1050x700]
.
Взагалі, ніякої площі в звичному розумінні цього слова (як, наприклад, Солом’янська) тут немає. Московська площа зараз – це велика транспортна розв’язка. Естакади ці побудовані кілька років тому, і оскільки транспортні потоки тепер не перетинаються, як до цього, це значно полегшило життя автомобілістам.
.
[1050x700]
.
Підземний перехід.
.
[1050x700]
.
На відміну від підземних переходів на «Арсенальній» чи «Печерській», тут місцева влада особливо не переймається такими дрібницями, як графіті. Депутати з чиновниками по таких районах не ходять, а якщо і проїжджають повз – то тільки по естакаді.
.
[1050x700]
.
Кілька років тому на Московську площу нарешті провели метро. Між виходом зі станції «Деміївська» та автовокзалом зараз лише пару сотень метрів.
.
[1050x700]
.
До автовокзалу ми зараз дістанемося, а поки що залізу я пофоткаю згори.
.
[1050x700]
.
Легендарний вантажний автомобіль часів Другої світової – «полуторка». Майже такий самий пам’ятник довелось бачити у Славуті.
.
[1050x700]
.
У напрямку бульвару Дружби народів.
.
[1050x700]
.
А це зворотній бік – у напрямку Теремків. Колись Теремки вважалися одним з найвіддаленішим районом, як якась Троєщина. Втім, зараз там вже метро і взагалі – незабаром в тих місцях буде ще один великий спальний масив – Теремки-3. Згідно нового Генерального плану міста, щоб не перевантажувати мости через Дніпро, масове житлове будівництво будуть вести на правому березі. А на лівому – зводити бізнес-центри. Тому Теремки-3 та яблучні сади на Виноградарі першими і будуть забудовані.
.
Якщо сильно постаратися, через років 10-20 в Києві зможуть легко вміститися 5 мільйонів чоловік. Питання тільки, як вони будуть пересуватися.
.
[1050x700]
.
У напрямку Червонозоряного проспекту.
.
[1050x700]
.
А ось і автовокзал виглядає. Зараз ранок. Гуляв я тут 18 вересня – це був останній теплий день в цьому році, ближче до обіду люди навіть у футболках ходили. Наступного ранку вже прийшов холодний атмосферний фронт з дощами.
.
[1050x700]
.
Центральний автовокзал. Дивно, чому для його будівництва у 1957-61 роках обрали саме Деміївку – подалі від метро. Чому не Святошин, тим більше, що там вже є приміська автостанція? Навряд чи пасажири добрим словом згадували архітекторів, коли добиралися сюди з пересадками на тролейбусах та автобусах.
.
[1050x700]
.
Перший поверх. Автовокзал доживає останні роки. Згідно нового генплану, він буде знесений, а новий буде на Теремках – біля метро, як і потрібно було зробити 50 років тому.
.
[1050x700]
.
Другий поверх. Людей не так вже й багато. В основному його послугами користуються люди з населених пунктів, де немає залізничного сполучення – Умань, Олевськ та інші міста, які мені запам’яталися у розкладі. Також тут починають свій шлях міжнародні рейси в Європу.
.
Ви особливо не думайте, що автобус – це дуже дешевий спосіб з’їздити до Німеччини чи Франції. Дві доби сидіння в кріслі за 1500 гривень в один кінець надовго вам запам’ятаються.
.
[1050x700]
.
Третій поверх. Тут навіть і присісти немає де.
.
[1050x700]
.
Ну і вид на других поверх.
.
[1050x700]
.
[1050x700]
.
З автовокзалом попрощався, йдемо далі.
.
[1050x700]
.
В Нью-Йорку, до речі, є спеціальний відділ поліції, який бореться з тими, хто малює графіті. Ловлять, штрафують та змушують на громадських роботах замазувати на стінах власні та чужі каракулі.
.
[1050x700]
.
У переході нічого цікавого немає.
.
[1050x700]
.
Виходжу з підземного переходу та йду у напрямку «Либідської». Між іншим, у повітрі відчувається запах плавленої карамелі – біля автовокзалу, якщо ви помітили, знаходиться кондитерська фабрика «Рошен».
.
[1050x700]
.
Бездомна кицька. Я запитав жінку-продавця, чи це її кішка. Ні, не її.
.
[1050x700]
.
Оскільки Деміївка – історично район пролетарський, тому тут оголошення актуальні ось такі.
.
[1050x700]
.
Кажуть, вигідний бізнес. Знімають за 5000 гривень порожню трьохкімнатну квартиру, в кожній кімнаті ставлять три двохярусних ліжка та здають для ночівлі будівельникам та іншим гастарбайтерам по 30 гривень за ніч. Прибуток 200-300%. Тільки треба мати виходи на будівельні бригади, бо з оголошеннями повну квартиру гастарбайтерів не назбираєш.
.
[1050x700]
.
Запам’ятайте на все життя: якщо вам треба буде терміново понюхати плавлену карамель – приїжджайте на це місце!
.
[1050x700]
.
А ось і карамельний завод Порошенка. Цілком можливо, його теж колись знесуть, щоб побудувати черговий торговий центр чи 20-поверховний житловий комплекс. А цехи перенесуть кудись в Фастів чи Мотовилівку.
.
[1050x700]
.
Мі-мі-мі.
.
[1050x700]
.
Вулиця Миколи Гринченка та торговий центр «Океан-плаза».
.
[1050x700]
.
Навічно закута в бетон річка Либідь.
.
[1050x700]
.
А я колись бачив ці кулі не розмальованими. (((
.
Підлітки, які малюють графіті, знаходяться на найнижчому ступені розвитку людини. Замість того, щоб в свої 16-20 років міксувати музику на комп’ютері, організовувати рок-групу чи вже в гіршому випадку фотографувати – тобто виробляти потенційно цікавий суспільству продукт, вони здатні лише нагадити, помітити, зіпсувати… Причому до якихось малюнків з сюжетом, як у Бенксі, у них розуму не вистачає – тільки поставити свою дебільну закорлючку.
.
[1050x700]
.
Спускаюся під міст. Сходи просто в аварійному стані - набагато гірші, ніж до ремонту ті, що ведуть до пам’ятника Магдебурзькому праву.
.
[1050x700]
.
Далі пройти не ризикнув. Ще, не дай Боже, наступлю на щось.
.
А цей міст, сходи та бомжацька клоака під мостом не якийсь там смітник, а знаходяться на балансі якоїсь організації. Яка має слідкувати, доглядати і тому подібне.
.
[1050x700]
.
Паркану цьому, напевно, років шістдесят, не менше. Тоді витрачати багато металу на паркани було не прийнято. Тому будували цегляні.
.
[1050x700]
.
Одна з найбільш цікавих будівель Києва – Інститут науково-технічної та економічної інформації. Якраз в тій літаючі тарілці знаходиться зала засідань. Як і в багатьох бюджетних установах, судячи з вікон, вид там не дуже презентабельний. Напевно, така стильна споруда більш пасує якомусь шикарному ресторану чи готелю.
.
[1050x700]
.
[1050x700]
.
Виявляється, ось ця площа Дзержинського, на відміну від станції метро, чомусь досі не перейменована на Либідську. Так і носить ім’я головного радянського чекіста, хоча той ніяким макаром з Києвом не пов’язаний. Зовсім тронулися!
.
Пам’ятник доволі дивний, враховуючи те, що всі ці борці за радянську владу у Києві від самої ж радянської влади, як правило, потім і загинули. Є гарний міф про Щорса, якому і монумент стоїть на бульварі Шевченка, але він мало відповідає дійсності. Насправді Київ перший раз (коли був той самий бій під Крутами) у 1918 році захопив Михайло Муравйов. Після цього в місті протягом кількох тижнів тривав червоний терор, жертвами якого стали кілька тисяч людей. Ну, Муравйов взагалі був відморожений – його через півроку самі більшовики і розстріляли.
.
Другий раз Київ був захоплений у 1919 році більшовиками під керівництвом Антонова-Овсієнка. Микола Щорс в цих подіях грав другорядну роль. Але Антонова-Овсієнка під час сталінських репресій у 1938 році, як водиться, розстріляли. Тому, щоб заповнити історичний вакуум, нашвидкуруч зліпили міф про Щорса, підключивши до його створення навіть Олександра Довженка, який у 1939 році зняв свій знаменитий однойменний фільм.
.
[1050x700]
.
Торгово-розважальний комплекс «Океан-плаза». Зараз є найбільшим в Україні – 165 тисяч квадратних метрів. Незабаром на Теремках відкриється просто гігантський торговий комплекс «Республіка» площею 320 тисяч метрів.
.
[1050x700]
.
Технічна несправність на розі Червоноармійської та бульвару Дружби народів.
.
[1050x700]
.
Бульвар Дружби народів не дуже фотогенічний. Радянська забудова 50-60-х років. Хоча географічно це вже тіпа Печерськ. Щоправда, не найпрестижніша його частина.
.
[1050x700]
.
[1050x700]
.
[1050x700]
.
А це вже в бік Дніпра.
.
[1050x700]
.
Тим не менш, вільні клаптики землі під елітну забудову тут знаходяться. Після того, як я зробив пару знімків, мене поглядом проводжало так багато будівельників, що на кілька секунд я просто відчув себе якоюсь поп-зіркою. Навіть захотілося повернутися та ще пофоткати. )))
.
Напевно, така увага через те, що дуже часто будівництво подібних об’єктів супроводжується усілякими скандалами. Хоча про цей будинок я нічого не знаю – цілком можливо, будівельники просто давно не бачили людину з фотоапаратом.
.
Сам по собі будинок гарний. Краще, ніж його радянсько-хрущовські сусіди – це точно.
.
Взагалі, я не підтримує ось це ниття про те, що ось раніше… Київ… а зараз… Я пам'ятаю столицю на початку 90-х. Порожні, темні та холодні вулиці, залізні кіоски обміну валют «Денді», старі тролейбуси №8, 9 та 17, на яких я їздив з центру на Солом’янку, та величезна барахолка навколо Республіканського стадіону.
Зараз Київ виглядає набагато краще. Тільки транспортна ситуація погіршала. Ну і тих, хто малює графіті, треба всіх переловити та відправити в трудові табори.
.
[1050x700]
.
Будинок меблів чи щось тіпа того.
.
[1050x700]
.
Ось і п’ятачок біля метро «Дружби народів».
.
[1050x700]
.
Трохи далі видно «Батьківщину-мати».
.
[1050x700]
.
Якось я до тебе доберусь, стара залізяка.
.
[1050x700]
.

http://ua-travels.livejournal.com/2372100.html

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Моє | simply_the_grey - Das zerrissene Licht | Лента друзей simply_the_grey / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»