Это цитата сообщения lj_ua_travels Оригинальное сообщение

Житомирські цвинтарі

Я довго не рішався запостити сюди цю інфу, але врешті подумав, що комусь стане цікаво.

Коли цієї весни роздивлявся план по дорозі до Житомира, з подивом зауважив велику кількість кладовищ у межах міста. Нарахував аж 7 (потім виявилось – 8).

Найбільш відомим, напевне, є польське. Два православних. Єврейське. Але є тут більш дивні. Старообрядницьке, точніше, цілих два. А ще – чеське. От такого я ще не зустрічав. А ще, виявилось – лютеранське.

Згідно даних КП "Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування", всі ці кладовища були закриті у 1970-х рр. На заміну їм за межами міста було відкрите Корбутівське, і зараз воно єдине діюче у місті.
Інформації про ці кладовища я знайшов дуже мало. Якщо точніше, то натрапив лише на одну повноцінну статтю, в якій було сказано не лише про існуючі кладовища, але й про ті, що зникли:
Борис Дубман "Древние и старые кладбища Житомира" , передрукована тут (в нього, до речі, багато цікавих статей про Житомир). Коротенька інформація по кожному кладовищу, наведена нижча, взята переважно з цієї статті. Детальніше – читайте за наведеним посиланням.

Примітка. Фотографії наведено просто як ілюстрації до кожного кладовища. Я не ставив за мету зробити повноцінний фотоогляд, тим більше, що на маленьких кладовищах памятники переважно дуже прості, а, скажімо, на католицькому навпаки, дуже багато різноманітних склепів (тому воно заслуговує окремого фото-посту, але це зроблю не я). Мені просто цікаво стало побувати на кожному з них. Фото зроблені протягом березня-травня за 3 (здається) поїздки.

Чеське кладовище, вул. Маршала Рибалка, 33 (біля авторинку, гаражів). Це кладовище досить невеличке, ще донедавна занедбане. Але в останні роки місцева чеська громада відновила його та привела до ладу. Звідки з'явилось чеське кладовище у Житомирі? Виявляється, десь у 1870-х рр., поблизу тодішнього села Крошня, виникло поселення чеських колоністів. Зараз це мікрорайон Житомира і я не знаю, чи лишилось щось від чехів з тих часів, окрім кладовища.

[800x600]

[800x600]

Старообрядницьке кладовище, вул. Довженка. Невеличке кладовище пилипівців, по-місцевому “пилипонів”. На сьогодні закинуте і руйнується. На ньому збереглися типові для старообрядців восьмиконечні хрести. Щоб знайти його, треба пройти вул. Довженка до самого кінця і біля останнього будинку звернути вправо. Старообрядці з'явились в Житомирі на початку 19 ст., рятуючись від переслідувань в Росії.

[600x800]

Старообрядницьке кладовище, вул. Олександра Клосовського, недалеко від майдану Визволення. Завдяки опікуванню місцевої громади підтримується у належному стані.

[600x800]

[800x600]

Недалеко, на вул. Каракульній, знаходиться дерев'яна старообрядницька Покровська церква, збудована 1825 р. (дзвіниця – у 1914 р.). Ця група старообрядців переселилась сюди у середині 19 ст. з Польщі та Пруссії.

[800x600]

Вільське (або Руське) кладовище, вул. Перемоги, 62. Назва Вільське – від попередньої назви вулиці. Відкрите десь до середини 19 ст.

[800x600]

[600x800]

Церкву святого Якова побудовано 1837 року над могилою генерала Якова Потьомкіна за проханням його вдови (перший кам’яний православний храм в місті).

[800x600]

Смолянське кладовище, вул. Селецька. Відкрите в зв’язку з розширенням міста. В архівних документах зазначено, що це кладовище було відкрите у 1883 р. для потреб жителів передмість Смолянки, Кривого Броду, Липок. Надгробків 19 ст. майже не лишилось.

[600x800]

В глибині кладовища – дерев'яна Свято-Миколаївська церква.
[600x800]

Єврейське кладовище, вул. Велика Бердичівська, 115. Виникло десь у 19 ст. Було частково знищене, особливо під час німецької окупації, пам’ятників 19 ст. майже не збереглось.
[800x600]

[800x600]

[800x600]

Католицький цвинтар, вул. Короленка, Руднянський майдан. Кладовище відкрите 1801 р. і є одним з найстаріших польських кладовищ в Україні. В радянські часи занепало, склепи були розграбовані. Сьогодні польська громада фактично відновила своє кладовище.
[800x600]

[800x600]

[800x600]

Зверху видніється, якщо не помиляюсь, відреставрована капличка Св. Станіслава. Ніби-то саме її мав на увазі Короленко у своїх "Дітях підземелля".
[800x600]

А от що на плані міста не позначено - лютеранське кладовище, що знаходиться за огорожею, зліва від католицького.
Зараз воно повністю закинуте, зняте з міського обліку. На його території навіть будують гаражі. Про те, що це окреме кладовище, а не частина католицького, я взнав лише зі статті Б.Дубмана.

[800x600]
Один з склепів з того боку.

А крім того, але то же за межами міста, дорогою на Бердичів, є ще одне кладовище – німецьке, наскільки я розумію - часів Другої Світової війни, однак до нього не дістався ще.

http://ua-travels.livejournal.com/2089258.html