Друге сторіччя життя знаменно незвичними для колишньої молодої людини подарунками. Декілька я отримав сьогодні завдяки поштарю і московській дівчині, з якою дружні стосунки не потопають у запеклих баталіях московської тв української історії. Та ми вже дійшли висновку, яка невдячна та справа битися свяченими ножами в інтернеті). Отже я отримав книжку, з якої дізнаюсь, які турботи невздовзі матимуть мої найближчі друзі в той час, коли я не матиму жодних турбот, тільки спокій. Цитую: "Поминальний стіл - не святковий стіл. Йому не пасує різнобарв'я. Скатертина може бути і білою, і чорною..". Яка краса! Я вже хочу їсти) Репродукція картини з перевертнем на тлі невідомої планети. Кажуть, всі ми там будемо. Не всі, я не кожного з собою візьму. Гроші. Готівкові. Як ти вгадала про мої грошові негаразди? 1 македонський денар з вівчаркоподібною собацюрою не буде скоро витрачений. Такий пес не вовк, але тварюка приємна! Я люблю кіно ввечері. За назвою надісланого фільму, здогадався, що ти взнала про мої найпотаємніші роздуми: "як втримати кохану людину?" У цьому фільмі, чув, пропонується нестандартний, але дуже дієвий спосіб: відрубати коханій руки-ноги, і нікуди вона вже не втече. А коли кохаєш, то на дідька мені її ратиці? Тільки очі волошкові та зуби у коробочці. Я наближаюсь до особистого щастя. Спасибі!!
[700x515]