[300x200]
Точніше, ми так їх звикли називати. У науці це – метеорні та метеоритні потоки. У народі – вогняний дощ. В рій космічних тіл наша планета входить щомісяця, проте влітку та восени, зокрема у серпні та вересні це явище – найяскравіше. Метеорний потік отримує назву відповідно до сузір’я, в якому знаходиться радіант. Наприклад, на сьогодні неозброєним оком у темну пору доби можна спостерігати падіння осколків потоку Персеїди, супроводжує який зоряне скупчення Персей. Та незабаром, на зміну їм прийде нова течія. Вчені зареєстрували близько тисячі метеорних потоків, проте більшість із них відсіяли. Наразі їх 64, ще 300 чекають на підтвердження. У кожній з таких течій – незліченна кількість космічних тіл – різноманітних уламків та болідів. Потрапляючи до атмосфери на швидкості близько п’ятдесяти кілометрів на секунду, метеори згоряють. Проте залишки нерідко знаходять. Наприклад, їх невелика колекція зберігається у Херсонському планетарії. Колись, падаючи на Землю, метеори яскраво світилися, наче зірки. І, напевно, в цей час хтось загадав бажання. Можливо, один з цих камінців – не просто космічний залишок, а ще й найзаповітніше бажання. Та не дивлячись на те, що найяскравіший зорепад у літньо-осінній період, романтичне видовище можна спостерігати цілий рік. Наприклад, у листопаді та грудні. Але для того, щоб його побачити мають бути сприятливі погодні умови. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34870-zorepad.html