Это цитата сообщения Oli4ka_love Оригинальное сообщение

Сьогодні похмурий та сірий день. І він мені чимось нагадує стан моєї душі...
Я любила хлопця, і зараз люблю, мені здавалося, ще один крок і ми будемо разом.... Але це не так. Між нами була велика відстань, яка має своє ім'я - Віка. Одного разу я сиділа на сайті Вконтакте, і раптом біля суджень появилася цифра [1]. Я так зраділа, але, відкривши судження, мій настрій раптово змінився на гірший. Там писало "12 жовтня 2010 о 16:56
кого любить віка ****????"
Я подумала, що це не виховано питатися мене, кого любить моя подруга. Я відписала "хто ти? і навіщо питаєшся?" . Він відписав "віка мені подобається)))) ". Я взагалі була в шоці, якщо йому подобається Віка, то нехай він це їй пише. І я відправила відповідь " а я тобі подобаюся?" . Він написав, що я тоже прикольна, але його цікавить віка. І в той час, коли ми переписувалися, я шукала хто цей анонім. Я відкрила Друзі онлайн і ... моє серце немов лопнуло... це був він, він, той кого я так любила... він запитав чи я знаю хто він. Я знаю, хто ти - відписала я. то напиши мені в судження, якщо знаєш, хто я - написав він. Я написала йому в судження таке " ти мені подобаєшся". Потім багато разів роздумувала, навіщо я це зробила, але на душі в мене полегшало. Він не відповів мені взаємністю, тільки крапками ..................... ........ . Кожного дня він писав мені " привіт як там віка?"," скажи віці про мене", "ти говорла з вікою". Він не знав, якого болю він завдавав мені кожним повідомленням. Але це ще не найгірше, найгірше те, що він Віці не подобався. Я ж казала їй, яка ж ти дура, якби я хотіла бути на твоєму місці! Вчора він мене видалив з друзів... значить я йому взагалі не потрібна? Він упустив таку можливість... Віка ж його не любить... А він.... Назад дороги не буде...