краса лінійна, краса пунктрирна, крапкова краса... ситуації вимагають виокремлень. бодай щось у ній (чи ньому) знайди недовершене, аби у моменти випадкової злості злитись обгрунтовано. себе оправдати і спати спокійно. і совість за дверима тихо слухає твоє ненавмисне сопіння. крапку робити пунктиром- важче, пунктир обертати в лінію- тим паче. спробуй сказати, що ця краса цілісна і повноцінна, коли про неї взагалі рідко йдеться, як про таку.
іди з іншої сторони, ага.
коли її можна вважати такою, що відбулася?
коли і кому взагалі говорити про неї?
шановні судді, попросіть мене встати. перед дзеркалом. я сама.