Про символы:
Виноград - плодовитость, багатство, божий знак
Калина - женская красота, здоровье, верность, надежда, возрождение, жизненная стойкость и сила, на Украине ветку калины дарит тайно невеста жениху как знак согласия на свадьбу
Роза - любовь, милосердие
Мальва (рожа) - не знаю как точно она в России называется... девичья красота, целомудрие, юность, символ девичества
Петух (в основном красный) - символ счастья багатства, мужского здоровья
Голубь, горлица - любовь, верность, брак, семья
Мак - расцвет женской красоты, багатство, лето
Барвынок - красота, молодость, душевная привзанность, свидание, сватание, заручини
Хмель (шишки хмеля) - часто вышивают, что означает не знаю, но вышивают - значит можно
Дерево жизни - очень сильный символ - его говорят супер на свадьбу вишивать, означает продолжение рода, детей, семейное счастье, благополучие родных, побда добра, тожество жизни, связь поколений, семейные традиции и т.д.
Вышивают слова "на счастье" "на долю"...но ПОД основным рисунком!

Еще говорят такое:
свадебный рушник можно на полный месяц и в яркие звезды розстелить на траве - что бы жизнь была ясной-яркой как звезды и луна как символ женской плодовитости и на солнце высушить - что бы жизнь светлой и багатой была
перед вышивнием помыть руки - что бы "нехорошие мысли смыть"
само лучше для вишивки (по сакральной силе) шерстяные и шелковые нити, чуть хуже хлопоковык (т.е.растительные), совсем не годятся акрил - жизнь исскуственной будет
Начинать рукоделие лучше всего с утра в четверг, нельзя во время вишивки ругаться, думать про плохое
Мелкие неаккуратности не исправляют и не выпарывают, что бы в судьбу неразбериху не внести, мол жизнь разнообразна и не может быть идеальна
Рисунок с двух краев рушника практически одинаковый (см. ниже) что бы гармония между духовным и материальным миром была
Середина обязательно пустая - что бы жизненная дорога легкой и просторной была, говорят через эту белую середину Божий свет и сила проходит
Обязательно стараться аккуратно изнанку делать (особенно перекрещивать нити плохо), что бы сплетен о семье не было, что бы чужие люди не обсуждали и в личную жизнь не вмешивались
При вставании на рушник надо что бы невеста стояла на левом краю (тот край который вышивается вторым). И хотя узор одинвков с двух краев, надо обязательно как нибудь левый край пометить, что бы не перпутать. А жених соот-но на правом. Между ними - чистое полотнище - чистая дорога жизни.

Рушник под ноги молодым.
Этот рушник самый главный рушник на свадьбе. Именно этот рушник влияет на то, как сложится дальнейшая жизнь молодоженов. На нем нельзя вышивать пару птиц, символизирующую жениха и невесту, пожелание "на счастье", цветы или кольца. Когда молодые стоят на таком рушнике, затопчут все, что могло быть хорошего в их жизни. Самый оптимальный вариант вышивки - геометрический орнамент.

Этот рушник должен быть обязательно вышит самой невестой. При вышивании нужно сделать 10 различий на концах рушника (на мужской и женской стороне). Сторону, которую вышивают первой, следует считать мужской, она вышивается с большим желанием, поэтому и заряд у нее будет положительный (все идет от основ жизни - в этом вековая мудрость).
Если девушка начала вышивать рушник, нельзя чтобы ей помогали мать или сестра - зятя отошьют (отвадят).
Рушник под каравай, хлеб-соль - самый не ограниченный в выборе узора.
Именно на этом рушнике вышивают пару птиц, целующихся клювиками, пожелания, деревья рода и море цветов, чтобы жизнь молодых была усыпана счастьем, радостью и цветами.
Рушник связывать руки.
Раньше использовали чисто белый (можно вышитый белым), чтобы жизнь была безоблачной, или вышитый только красными нитками - на радость.
Рушник в красный угол.
Обычно его украшали вышивкой с переплетениями калины и дуба.

Золотые правила.
Нельзя украшать рушник мережками - жизнь будет дырявой.
Нельзя вышивать свадебные рушники ночью - в это время суток вышивают только магические вещи.
Вышивка должна быть чистой и аккуратной с обеих сторон - лицевая сторона для людей, изнаночная - для Бога.
Рушник - это дорога жизни, поэтому полотнище его должно быть целым и непрерывным, как жизнь (не вставляйте в середину рушника никаких кружев или тесемок - этим вы навредите, разрезанную жизнь уже не сошьешь, как бы ни старался).
На свадебных рушниках вышивают пары таких птиц, как сокол, индюк, павлин, петух и курица. Не вышивают кукушек - вдовий символ, соловьев - символ неженатых парней (чтобы муж не изменял).
Все размеры рушника (ширина, длина) должны делиться на семь.
Вышивкой должна быть заполнена ? каждой половины рушника.
Центр рушника обязательно должен оставаться пустым, без вышивки - Божье место. Становясь на рушник, молодые получают благословение свыше.
После свадьбы рушники хранятся в семье молодых, как символ счастливой семейной жизни в скрученном в трубочку виде, чтобы всякая нечисть по кругу походила и поняла, что здесь ей нечего делать.
Свадебные рушники, особенно под ноги, используют один раз! В случае очень счастливой семейной жизни в наследство передают только узор, а рушник вышивается новый.
Рушники не берут напрокат - вы же судьбу не берете напрокат.
Ромбы
Самым распространенным орнаментом украинской вышивки был геометрический орнамент, главные элементы которого составляли "ромбики с загогулинками". Они, по древним славянским поверьям, воплощали богиню земли, служили добрым охранным символом, который приносит счастье и покровительствует плодородию. Именно наличие последнего значения объясняет широкое распространение этого оберегового орнамента в обрядовой одежде, прежде всего, женской. Вышивка с такими знаками в женской одежде располагалась на головных уборах, груди и наплечнике, в мужской - на наплечнике, а также рукавах и подоле сорочки-вышиванки
Вода и Солнце
Вся украинская вышивка обозначена знаками Воды и Солнца. Солнце часто изображается восьмиугольной розеткой или цветком, а знак Воды напоминает свернувшегося ужа. Две стихии, которые создали земную жизнь, а потому их надо понимать как водную материнскую и солнечную отцовскую энергии
Материнский символ
Главным символом на рушнике является символ Матери, в основе которого 8-конечная звезда, как говорилось ранее. Обрамляет этот символ стилизованная гирлянда из цветов, что символизируем величие матери, ее особую роль в продолжении жизни. Наличие в рисунке желтого и голубого цветов нитей говорит об украинских корнях данной вышивки
Дуб
Дуб - священное дерево, которое воплощало Перуна, бога солнечной мужской энергии, развития, жизни. Следовательно, парубки и молодые мужчины всегда имели при себе волшебный оберег животворящей силы своего рода.
Листья хмеля
Листья хмеля можно отнести к молодежной символике. Кроме центральной Украины, узор распространен на Подолье. Хмель близок к символике воды и винограда, потому что несет в себе знак развития, молодого буйства и любви. Можно сказать, что узор хмеля - это свадебная символика. Народная песня подсказывает, что "виться" - для парубка обозначает быть готовым к браку, так как для девушки идти замуж - это "пучечки вязать".
Лилии
В легендах цветок лилии - это символ девичьего очарования, чистоты и невинности. Если хорошо присмотреться к контуру геометрического узора, то вырисуется силуэт пары птиц - знак любви. Кроме цветка, неотъемлемой частью орнамента был листок и бутон, которые составляют неразрывную композицию тройственности. В лилии заложено рождение, развитие и бесконечность жизни. Иногда над цветком вышивают капли росы, которые означают оплодотворение. Лилия - женский символ, сама суть энергии влаги. Это подтверждает и древнее название цветка - крин. Сравним это название с украинским словом "криница" - колодец.
Роза
Старое название розы, ружа, созвучно древнему названию Солнца - Ра. Кроме того, есть и староукраинское название крови - руда. Узоры с розами складывались по законам растительного орнамента, что обозначало бесконечное солнечное движение с вечным возрождением. Там, где розы сложены в систему геометрического узора, эти растения не просто цветы - это цветы-звезды, которые воплощали представление народа о Вселенной как о системе.
Калина
Калина - дерево украинского рода. Когда-то в древние времена она связывалась с рождением Вселенной, огненной троицы: Солнца, Луны и Звезды. Потому и получила калина такое имя от старославянского названия Солнца - Коло. А поскольку ягоды калины красного цвета, то и стали они символом крови и бессмертного рода. Именно потому все свадебные рушники, девичьи и даже мужские сорочки тяжелеют могучими гроздьями калины.
Мак
С древних времен в Украине святили мак и им обсеивали людей и скот, потому что верили, что мак имеет волшебную силу, которая может защитить от любого зла. Также верили, что весной поле после битвы покрывается маками. Нежный и трепетный цветок несет в себе незабвенную память рода. Девушки, в семье которых был погибший, с любовью и тоской вышивали узоры мака на сорочках, а на головы надевали веночки из семи маков, обещая этим ритуалом сберечь и продолжить свой род.
__________________

Вазон и Берегиня
Этническим обереговым знаком украинцев служила и вышивка, орнамент которой составляли вазон (большие ветки с цветами и птицами) и Берегиня (стилизованная женская фигура или загадочный могучий цветок). Они, как правило, вышивались нитками красного цвета, который символизировал очистительный огонь и солнце и был связан с охранной магией, оберегом, очищением и лечением.
Виноград
Символика винограда раскрывает радость и красоту сотворения семьи. Сад-виноград - это жизненная нива, на которой муж - сеятель, а жена обязана растить и ухаживать за родословным деревом. Мотив винограда виден на женских и мужских сорочках Киевщины, Полтавы. В Чернигове виноград вьется на семейных рушниках.









Якщо наречена захотіла сама вишити собі рушник на весілля, то в цій статті вона знайде багато необхідного для того, щоб знати як правильно його оформити.

Весільний рушник - програма майбутнього подружнього життя. Від нього залежать щастя молодої сім’ї, доля майбутніх дітей та добробут родини.

У весільному обряді на Київщині початку ХХ століття дослідники нарахували близько 20 рушників. На них клали коровай, ними перев’язували старостів, простеляли дорогу молодим. Але, як запевняє пан Юрій Мельничук, найголовнішим був той, на якому батьки благословляли молодих. Такий рушник — особлива святиня, яку не показували стороннім і берегли як зіницю ока, передаючи із покоління в покоління. Старий узор нащадки відтворювали на новому полотні як енергетичний код роду.

Перш, ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася, мила руки, щоб позбутися не лише фізичного бруду, а й негативної інформації на пальцях. І лише тоді майстриня починала творити на полотні узор, як своєрідну медитацію.

Вже в наші часи екстрасенси досліджували саму голку, нитку, вишиття і з’ясували, що знаряддя праці рукодільниці проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розміром і товщиною шматочок сталевого дроту. Найенергетичнішими нитками визнали вовняну і натуральну шовкову пряжу. Довге волокно білкової природи найкраще переносить інформацію. Гірша, але теж підходить для роботи, заполоч рослинного походження. Зовсім непридатним з погляду енергетики виявився акрил. Відрізаний шматок магазинної тканини не йде ні в яке порівняння із домотканим полотном. Якщо згадати прадавню технологію його виготовлення, відбілювання на траві, на росі, під сонцем, місяцем, зірками, під впливом усіх стихій, то стануть зрозумілішими дивовижні властивості старих рушників.

Починати рукоділля найкраще зранку у четвер. Це енергетична вершина тижня. Наші далекі пращури мабуть добре відчували те, бо саме цього дня приступали до весільних рушників.
Борони Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось. Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття. Адже то закладається програма майбутнього подружнього життя.
Дрібні огріхи не випорювали, щоб не внести хаосу у долю. Життя тече не по шаблону, отже, не біда, якщо зірочка відхилиться убік чи хвилька вийде нерівномірною.
Що ж до вибору узору, то він мав бути двобічним. Це символізувало гармонію між зовнішнім і внутрішнім світом. Якщо ж лицьова сторона виробу гарна, а зі споду перетянуто нитки і стирчать вузли, то вважали, що й життя буде про людське око.

Вишивати його треба з любов'ю і тільки власними руками! Оскільки це сакральне дійство, краще братися за вишивання вночі, щоб ніхто не бачив і якамога менше людей про це знали. Краще взагалі нікому не казати, обережніше з вузликами — їх не можна робити! Візерунок треба продумати детально, вклавши символічний зміст у нього, адже вишиваючи рушник — вишиваєш свою долю! Рушник обов'язково має містити дерево життя з птахами по обидва боки від стовбуру, що символізують міцність майбутнього шлюбу, птахи і заплутаний у візерунках хрест, хоча можна вишити його так, щоб було видно, також можна вишивати символи кохання та молодого подружжя — це калина, хміль, лілія, торянди.
Також рушник повинен бути вишитий на цільнотканному полотні, без обрізних країв, придбати таке полотно можна на ст. метро Либідська ТЦ "Інтервал", 4 поверх (м. Київ).

Усі слова зашифровані в символах узорів


Нині відомо близько 200 старовинних швів на основі двадцяти технік української вишивки. Відтворювати треба тільки той малюнок, котрий припав до душі. Фізики дослідили, що в цьому випадку він потрапляє у резонанс із вашим організмом. Комусь імпонують дрібні густі зубчики, а комусь більше подобається м’яка широка хвилька. Одним тішать око велетенські пишні квіти, інші ж відчувають потребу і зображувати, і споглядати маленькі орнаменти. Добре, якщо десь у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила із прадідусем довге й щасливе життя. Його і треба взяти за зразок.

І ось нарешті весільний рушник вишито. Як же на нього ставати?

Працівник Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара” завідуючий сектором "Тканина” майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК був учасником експериментів із вимірювання енергетичного потенціалу цього чи не найдавнішого елементу весільного обряду. Один бік рушника завжди мав заряд "плюс”, другий — "мінус”, посередині рамка екстрасенса стояла на "нулі”. Отже, на який бік має стати наречена? Вкладаючи батарейку в годинник ми придивляємося, аби не порушити полярність. Отак і молодята можуть або отримати могутню енергетичну підтримку, або... "розрядитися”. Там де "плюс” — має стати чоловік, там, де "мінус” — жінка. Позитивний заряд має правий кінець рушника, або той, який вишивають першим. Другий кінець — лівий або жіночий, підсилює жінку. Чоловікові ж він може зашкодити і навпаки. Аби не сплутати, яким боком повернути рушник, у давнину рукодільниці на ньому робили мітки. До речі, узор на лівому і правому кінцях ніколи не був тотожний. На них, як у дитячій грі на уважність, завжди можна знайти десять розбіжностей. На те магічне полотно не ставали взуттям, а тільки колінами.

Тепер подекуди у селах вишивають два весільних рушника. Один для церкви, вінчання і масового споглядання, інший — потаємний, для батьківського благословення. І дуже важливо, щоб той другий — для себе, для своєї майбутньої сім’ї, дівчина творила власноруч.

Символіка

Весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. Біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду.


Знаки стародавніх вишиванок

Дуб - святе дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину вже було сказано як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали при собі чудодійний оберіг життєдайної сили роду.

Калина - дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця - "Коло". А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами.

Виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім'ї. Сад-виноград - це життєва нива, на який чоловік є сіячем, а жінка має обов'язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в'ється на родинних рушниках.

Мак. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла.
А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищену пам'ять народу. Дівчата, в сім'і яких був загиблий, з любов'ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.


Лілія. Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії - то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чар.
Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок - знаку любові та парування. Крім квітки, невід'ємною частиною орнаменту є листок і пуп'янок, що складають нерозривну композицію триєдности. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя.
В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він магічний, тому й благословляє пару на утворення сім'і. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківскої та вологої материнскої енергій.
Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.
Та чому ж саме лілія є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва квіткі - крин, - порівняймо цю назву з однокореневим словом криниця.

Троянда. Пишні троянди рясно розквітли на сорочках і рушниках багатьох областей України. Мотив троянди вважається не дуже давнім, а деякі дослідники твердять, що зображення цієї квітки було запозичене, навіть бездумно перенесене з банальних фабричних зразків. Та чи насправді це так? Троянда - улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже квітка ця нагадує Сонце.
Промовте слово ружа (так раніше називали троянди) і ви з легкістю знайдете в ньому древню назву Сонця - Ра. А може, воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові - руда.
Узори з трояндами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням.
Там, де троянди складені в систему геометричного узору, ці рослини - не просто квіти - це квіти-зорі, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему. Можна помітити, що зорі з'єднані ланцюжками. Це також свідчить про непорушний закон космосу.

Хміль. Узори, що нагадують листя хмелю, відносимо до молодежної символіки. Крім центральної України, вона поширена на Поділлі та Волині.
"Хміль" дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю - це весільна символіка. Народна пісня підказує, що "витися" - для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти - це "пучечки в'язати".

Чорнобривці. Дуже тісно пов'язані поетичні образи народної пісні та вишивки. Бо те, що любе й миле народові, завжди знайде своє втілення в мистецтві. Ну хто не знає, що в кожному українському обійсті мають рости чорнобривці. Милують вони наше око, лікують наше тіло, а тому й просяться на біле поле рушника чи сорочки. В кожному садочку ростуть чорнобривці, що заплітаються радісною й красивою хвилею, такою ж, як наша прекрасна природа.

Берегиня. Її створив народ такою загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Она сама Мати-природа, яка несе в світи і суть творення, і суть захисту, а через це - вічне оновлення та гармонію життя.
Ось вона, чарівна квітка-пані, що береже біле, червоне та чорне зерно, зерно духу, крові та землі-плоті, готової у цю мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя. Її віття-руки обтяжене земним насінням розвитку, але тільки вона знає час того магічного помаху-засіву.
Берегиня - дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку-космосу чітку систему Всесвіту. І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння - часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.

Вода і Сонце. Вся українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. Дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії.
З глибини минувщини дійшли в орнаментах українських вишивок ці символи - Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки на плічку - це символ плодоріддя Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше.
Але і сама Земля - складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і нашим Сонечком, що уособлювало для пращурів священний Вогонь.

Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент, - це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним.
І знову засіяні, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Соловій та зозуля вишиваються на дівочих рушниках. Цих птахів часто розміщували на гілці калини, що символізує продовження роду.
Павичі дуже поважні птахи, на весільних рушниках часто над ними розміщений вінок або вінець. Павич - це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію життя, тому вона птиця сімейного щастя.

Молодят символізують соколи, голуби та півні. Характерною рисою весільного рушника є розташування птахів голівками один до одного. Вони або тримають в клювиках ягідку калини, або сидять у коріння дерева - символа нової сім'ї.
Ластівка - ця пташка завжди несе добрі новини. Саме вона піклується про те, щоб людина не пропустила сприятливу пору для створення сімї та зміцнення господарства.

На окрему увагу заслуговують кольори в рушниковій композиції, їх поєднання та символіка. Контраст червоного і чорного в народній естетиці став ознакою фізичної краси: пор. типові народнопоетичні епітети: червоні щоки (губи) - чорні брови (очі). У червоно-чорній (на білому тлі) рушниковій вишивці відтворено світовідчуття й світосприймання народу, що виявляються передусім у символізації контрастів природи, особистого та соціального життя людини. За народним повір'ям, червона барва означає кохання й милосердя. Класична весільна вишивка виконується нитками одного кольору.

На щастя, на долю!