Кричить обірвана струна:
"Гітарі ж боляче, вона жива".
А дівчинка не чує, спить?
Згорнулася клубочком і лежить.
Навколо люди, білий сніг,
Проте ніхто не пустить на поріг.
Всі йдуть, ховаючи у небо очі,
Ніхто до себе взяти не захоче.
Неначе непородисте бездомне цуценя,
Нікому не потрібна бідна сирота.
Гітара її грала цілий день,
Та більше не почуємо пісень.
Тож побажаймо дівчинці приємних вічних снів,
Бо серед ангелів тепер у неї дім.