Щастя – це рука в руці, теплі слова, посмішка та миті, що змушують зупинити подих. Воно не вимірюється в мегабайтах чи пікселях, його не можна придбати за гроші та закувати в кайдани. Марно гнатися за ним, шукати в книжках чи на сторінках браузерів. Повір, що прийде саме, коли переконається в тому, що ти його вартий. А щастя гідні лише ті, що не бояться робити сміливі кроки та, незважаючи на невдачі, гордо йдуть вперед, в скрутні часи долаючи невзгоди та піднімаючись на вершини високих гір чи спускаючись на дно океанів.
Щастя можна порівняти з ковтком карпатського повітря, чистого, незатьмареного смогом великих міст та вихлопними газами автострад, таким же цілющим та незбагненно свіжим. До речі, від нього так само крутиться голова і ти не можеш надихатися, аж доки до нього не звикнеш. Або не спустишся з гір. Звісно, ти можеш лишитися стояти під горою і казати: «Це не для мене» або «Я не зможу». Що ж, це твій вибір – не відчути п’янкої насолоди. Але потім ти ще довго картатимеш себе за те, що не зробив цього.