підійшла до вікна.

а там сніг...

сніг.

сніг!

він літав, кружляв, танцював.

кружляв у ніжному танку.

це був повільний, витончений вальс.

ніжність, недоторканність.

від того видовища просто дух захопило.

щось тепле розлилось по всьому тілу.

мабуть щастя.

давно не було такого відчуття.

така легкість, ніби полетиш зараз.

так от, мало мені було лише спостерігати за сніжинками за вікном.

я його відчинила.

і вилізла майже наполовину.

і почала ловити сніжинки руками, ротом.

вони такі легкі та прохолодні.

тільки швидко розтають.