захворіла.
почуваюсь жахливо.
завтра 37, а мене не буде.
хіба що за ніч трапиться диво.
і мені полегшає.
та я перестала вірити в дива.
так само престала мабуть вірити у все довкола.
зокрема в себе.
оточуючі стали помічати, що я занадто задумлива.
літаю десь.
а шо залишається робити, як не літати, коли довкола нічого приємного.
окрім купки людей, заради яких варто жити.
насправді все круто.
і чому я, дурна, тут нию.
та то мабуть вже невиліковно.
Мег, люба, ще раз величезне "вітаю"!
дякую тобі за вечір.
дякую вам обом за чудовий вечір!
і пробачте, що мусила йти.
так сталось.