Настроение сейчас - апупєнне

день сьогодні був чудовий.
уроки пройшли норм.
вдень зробила уроки, та не знала чим зайнятись.
раптом подзвонила Маруська.
сказала, щоб я вилазила, бо вже сидить під моїм підїздом)
прийшлось виходить.
спочатку вештались районом, потім сіли на якихсь качельках.
і тут я бачу, шо з вікна, яке виходить якраз на каечелі виглядають дві пєдовачки.
почали з Русікою з них гнать.
дєвкі потикали нам факи та закрили вікно)
зате задоволення було багато від їхніх кислих рож.
потім вирішили піти до мене на дах.
о, як давно я там не була.
обожнюю небо!
а захід сонця був просто дивовижним.
я просто не могла надивитись на цю красу.
потім просто повлягались, та дивились в небо.

-Русь, подиви, яке небо гарне.
-та бачу.
-а он зірочка з"явилась, а он ще одна. подивись... подивись!!
-та да. прям рамантіка.
-а дивись, Русь, я торкаюсь до неба.
-о, да!
-Руся, ти не романтична! подивись, які гарні зірки. мм... хочу в небо!
-як?
-ну от так. не на літаку, не на ракеті, а просто взяти і полетіти. в небо.
-круто.
-а ще хочу собі шматочок неба. навіть не шматочок. хочу ось так зіжмакати його, та скласти у кишеню.
-ага. а нам шо залишиться?! ти будеш ходити собі з небом в кармані, а шо буде зверху??
-а там буде сіре полотно...
-тю...

я закохана в небо.
можу дивитись в нього вічно.
просто дивитись.
торкатись до нього.
балакати з ним.
воно все розуміє.
і стільки радості я сьогодні отримала від цього походу на дах)
щастя приносила одна думка про те, що я торкаюсь до неба.
сиділа з піднятими догори руками.
небо, дякую за вечір.
і за дивовижний захід сонця.
окреме дякую Руслані.