Історія однієї миті. Діалог...
20-02-2009 18:57
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
[398x268]
Що це? Що відбувається? Горить! Серце моє… Боляче. Невже знову? Я стаю вразлива… Воно заговорило! Навіщо? Як Ти посміло обізватись без дозволу??? Я ж не зверталась до Тебе… Не запитувала Тебе, не просила… Важко!!! Будування особистості, формування волі, довгі тренування контролю над почуттями… Невже все дарма? Так просто? О ні! Для чого? Замовкни! Прошу! Ненавиджу! Вислухати Тебе? Хочеш щось сказати? Знову познущатись захотіло? Ні?! Добре! Я заспокоїлась. Кажи… Важко Тобі? Згадуєш? Приходить до тебе??? Сумуєш? Не можеш без нього? Навіщо це мені говориш? Повернути для Тебе биття його Серця??? Разом… В унісон… Але… Це не можливо!!! І Ти знаєш це! Відчуваєш Його поряд? Це ілюзія. Спогади… Лише плід НАШОЇ хворої уяви… Так, Я сказала нашої, адже також його не забула… Сниться Мені щоночі. Цілує. Обіймає. Пригортає… Не плач, благаю! Мене обпікають Твої сльози, кожну клітинку… ВСЕ!!! Хватить! Замовкни! Ти не в праві вирішувати, коли Тобі говорити… Ненавиджу Тебе! Заставлю замовкнути тебе на віки! Ти зобов ’ язане підкорятися Мені! Я сильніша! Ти закам ’янієш! Обіцяю!!! Від сьогоднішнього дня… Пробач! Не хотіла так з Тобою, але… Ти зрадило Мені! Зачепило найболючіше! Навіщо? Чим Я заслужила? Я ніколи не йшла проти Тебе… Ми ж разом вирішили, разом відпустили, разом подорували їм волю, яку Вони так любили… Ось так буває, бачиш? Не втримали… Та й не треба було. Насильно… А знаєш… Та й не достойні Вони були Нас, Нашого кохання, почуттів… Хіба заслуговує на любов Людина, яка не слухає свого Серця й інших заставляє так робити?! Пам ’ ятаєш?.. Скільки Ми сварились! Мені не можна було Тебе слухати, Тобі не дозволялось Мені допомагати! А хіба таке можливо? Як далеко може зайти Людина, яка не слухає свого Серця??? Ні кроку… Ні миті… Не можливо… Все! Досить! Давай забудемо! Хіба Нам погано разом??? А Вони нехай залишаться там, у минулому… Я згадую їх із посмішкою, а Ти додай солодко-п ’ яної болі… Нехай живуть на волі. Р. S . Тепер Вони завжди разом… Невиліковно вільна Дівчина І її сильне, але ніжне Серце, яке ніколи не зрадить, не підведе… Разом Вони знайшли ще подругу – Душу. І тепер разом шукають спокій, радість, добро, розуміння і, найголовніше, вірний Шлях своєї Долі…
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
[398x268]Що це? Що відбувається? Горить! Серце моє… Боляче. Невже знову? Я стаю вразлива… Воно заговорило! Навіщо? Як Ти посміло обізватись без дозволу??? Я ж не зверталась до Тебе… Не запитувала Тебе, не просила… Важко!!! Будування особистості, формування волі, довгі тренування контролю над почуттями… Невже все дарма? Так просто? О ні! Для чого? Замовкни! Прошу! Ненавиджу! Вислухати Тебе? Хочеш щось сказати? Знову познущатись захотіло? Ні?! Добре! Я заспокоїлась. Кажи… Важко Тобі? Згадуєш? Приходить до тебе??? Сумуєш? Не можеш без нього? Навіщо це мені говориш? Повернути для Тебе биття його Серця??? Разом… В унісон… Але… Це не можливо!!! І Ти знаєш це! Відчуваєш Його поряд? Це ілюзія. Спогади… Лише плід НАШОЇ хворої уяви… Так, Я сказала нашої, адже також його не забула… Сниться Мені щоночі. Цілує. Обіймає. Пригортає… Не плач, благаю! Мене обпікають Твої сльози, кожну клітинку… ВСЕ!!! Хватить! Замовкни! Ти не в праві вирішувати, коли Тобі говорити… Ненавиджу Тебе! Заставлю замовкнути тебе на віки! Ти зобов ’ язане підкорятися Мені! Я сильніша! Ти закам ’янієш! Обіцяю!!! Від сьогоднішнього дня… Пробач! Не хотіла так з Тобою, але… Ти зрадило Мені! Зачепило найболючіше! Навіщо? Чим Я заслужила? Я ніколи не йшла проти Тебе… Ми ж разом вирішили, разом відпустили, разом подорували їм волю, яку Вони так любили… Ось так буває, бачиш? Не втримали… Та й не треба було. Насильно… А знаєш… Та й не достойні Вони були Нас, Нашого кохання, почуттів… Хіба заслуговує на любов Людина, яка не слухає свого Серця й інших заставляє так робити?! Пам ’ ятаєш?.. Скільки Ми сварились! Мені не можна було Тебе слухати, Тобі не дозволялось Мені допомагати! А хіба таке можливо? Як далеко може зайти Людина, яка не слухає свого Серця??? Ні кроку… Ні миті… Не можливо… Все! Досить! Давай забудемо! Хіба Нам погано разом??? А Вони нехай залишаться там, у минулому… Я згадую їх із посмішкою, а Ти додай солодко-п ’ яної болі… Нехай живуть на волі. Р. S . Тепер Вони завжди разом… Невиліковно вільна Дівчина І її сильне, але ніжне Серце, яке ніколи не зрадить, не підведе… Разом Вони знайшли ще подругу – Душу. І тепер разом шукають спокій, радість, добро, розуміння і, найголовніше, вірний Шлях своєї Долі…
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Історія однієї миті. Діалог... | пирсинг_в_сердце - .. Подаруй тепло своїх долонь... |
Лента друзей пирсинг_в_сердце
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»