Сьогодні згадала, як вперше залишила повідомлення на ЛіРу... Це був щоденник Kristol.
Саме тут я знайшла людину, повідомлення якої стали відображенням мене самої... Читала її пости і бачила в них все, що сама відчувала! Тільки от написати так не могла, бо мабуть словниковий запас був замалий((
Саме ця людина стала мені близьким інет-другом! Полюбила її більше, ніж своїх реальних друзів... Завжди перечитувала її всі нові записи і переживала разом з нею... Бувало навіть таке, що коли не могла дати собі якісь відповіді, на ЛіРу зразу з"являвся її пост з тими словами, які мені були так потрібні!!!
Зараз приступила до мене якась ностальгія, але не можу зрозуміти, що відбувається.... І саме зараз так не хватає її слів... Тільки от на ЛіРу вона чомусь не появляється(((((
Лікусь! Я знаю, що ти можеш мене виручити... Не дай пропасти подрузі!!! Вернись сюди.... Я тебе чекаю...................................................