знову відкрила щоденник тобі, хоча знаю, що в цьому нема сенсу, бо відколи я його закрила ти сюди більше не заходиш. і воно логічно - для чого приходити до замкнених дверей.

це все так стомило. мучити себе твоєю байдужістю. нема сенсу. вже не треба нічого міняти і ні до чого прагнути.

я нікому не потрібна жалюгідна істота, якої краще б не існувало.

шкодую про те, що народилась. шкодую про те, що коли було так багато можливостей здохнути, цього не трапилось. шкодую про все прожите і непрожите.

тільки не забудь вимкнути світло, коли що. ок? не хочу більше даремно світити.