А я вже як рік і три місяці як покинула свій будинок з валізкою літніх речей .Адже нам говорили скоро все це скінчиться ........Мої батьки повернулися додому ще в квітні , а я залишився тут ........І Прошу Бога щоб знову дозволив мені служити дітям ......За все дякую Богові

Ответ на комментарий winx2226 # winx2226, ти де зараз? Нехай тебе Господь береже...

Ответ на комментарий Sudarshana # Я зараз живу в маленькому провінційному місті Усмань.

Ответ на комментарий winx2226 # winx2226, це в Росії?

Ответ на комментарий Sudarshana # Да .

Ответ на комментарий winx2226 # winx2226, бач, як нас життя порозкидало... Чим займаєшся там?

Можно багато говорити про тяготи нового життя ,а можно просто насолоджуватися новим життям,новими обставиноми,новим оточенням...Дай Бог вам сил бачити Його волю у ваших обставинах...

Я вдома працювала чоловічим перукарем і займалася волонтерством , і тут я працюю перукарем . Я чесно думала що ти мені більше не відповіси тому що я втекла в Росію адже багато хто знайомі з України зі мною не спілкуються .

Ответ на комментарий KWITKA # KWITKA, ми намагаємося так і робити. Буває важко, але кожного разу якось вдається випірнути з відчаю. Надія і віра в Бога дуже допомагає.

Ответ на комментарий winx2226 # winx2226, віриш, я знала, що ти так подумаєш. ))) Я не можу засуджувати людей, які ненавидять все, пов'язане з Росією, у нас все-таки війна, причому не на життя, а на смерть. У самої іноді такі почуття та думки, що аж моторошно. Не думала, що до таких жахів доживуся, у своєму рідному краї. Однак я не засуджую і тих громадян України, які чомусь люблять Росію понад усе, і з початком конфлікту переїхали туди на постійне місце проживання, тому що це чесно та логічно. Сподіваюся, ти ж не вважаєш українців хвошіздами та укропами, які продалися гейропі та піндосам? ))

Ответ на комментарий Sudarshana # Даша, а як ти думаєш як я ставлюся до України і Українцям ???? І на якомусь я мовою з тобою розмовляю ???? Який я нації ???? Я людина світу, без рас, вірю в Господа Ісуса з повагою ставлюся до всіх конфесій .... Ми одну річ забули з цією війною і відразу показали свої душі .... Ми ж не тільки українці, з донбасу, нас ще пов'язує любов до одного прекрасній людині який говорив "Я люблю вас сильніше" який просив "Людини у дзеркалі" змінитися і "Зцілити Мир" Ми після того як ВІН полетів на небеса стали кричати що ми в не політики і розбрату, ми армія любви ..... І чому коли все почалося в нашій країні фанати різко стали такі Политичного ???? Київ кричав що так нам і треба, багато російські фани просто стали сторонитися як від чуми .... і ми земляки запитуємо ти за кого ???? За Росію ну тоді ти мені не друг, а як на рахунок такого що кожен має право на свою думку і право але це не говорить про те що ми повинні шарахатися друг, друга. Я люблю Україну, у Києві я жила, я пам'ятаю добродушних людей які запросять додому нагодують і напоять .... І знаю що в західній Україні милі люди мені як то давілось спілкуватися Сергієм Безруковим і ОН з таким захопленням говорив про Львові і т.д .... А хто втік першим в Росію ще в травні, так це прокурори і суддя, і чиновники .... Я працювала під вибухами і сиреною, моя перукарня була єдина яка тоді ще не закрилася, і район це центр міста з одного боку адміністрації яку літак бомбив, з іншого будівля ФСБ, а у дворі стояла гармата .... а ми йшли на роботу і молилися .... молилися вдома з маленькою племяшкой в погребі на колінах .... І батьки благали виїжджати я не хотіла кидати місто і людей не бути зрадникам, але страх скував мене і Господь виніс на своїх руках.

Ответ на комментарий winx2226 # winx2226, ні, я про Майкла та його настанови ніколи не забувала. Але, на жаль чи на щастя, наш світ набагато складніший за будь-які ідеї, навіть найлюдяніші та найдобріші. Коли до мене в дім прийде злодій та вбивця, я не зможу йому розповідати про любов та всепрощення, бо він мене слухати не буде, а буде вбивати, катувати, та грабувати. Наше священне право від Бога - захищати себе, своїх дітей, рідних та свою країну від злодіїв та вбивць, які прийшли нас знищити. І тут я з тобою не згодна щодо права на свою думку. Є такі речі, у яких право на альтернативну думку закінчується там, де починаються права людей на життя, на охорону свого житла і майна, на охорону цілісності своєї країни і т.п. Тому дійсно важко спокійно сприймати українців, які кажуть "Я за Росію" у той час, коли Росія нас знищує усіма доступними їй засобами. Тобто свідомо стають до лав ворогів. Не сприймають нас як своїх, не хочуть, щоб ми жили. Це вже не просто питання політичних переконань, це щось екзистенціальне і глибоке. Це наче перевірка, який бік обирають душі людей - Добра чи Зла, Світла чи Темряви. Зараз дуже цікаві часи і схибити не можна. Ідеальних та святих немає, звісно, але є ті, на чиєму боці правда і є ті, які роблять і підтримують майже абсолютне зло. До речі, українці в цій борні САМОТНІ. На нашому боці тільки ми та, я сподіваюся і вірю, БОГ. І тільки він нам допоможе, якщо будемо вірити, молитися та не схиблювати на шляху до Світла. Ми теж не хотіли виїжджати з Донецька, але страх за себе та за тваринок переміг. Декілька разів смерть була дуже поруч... Ти не хочеш переїхати до України? Вже там закріпилася?