Вчорашня сесія Київради прийняла чимало рішень, які широко дискутуються в пресі та політикумі. Але, на один малопомітний рядок не звернув уваги практично ніхто.

Якщо досі київська влада продавала лише заклади культури, залишаючи без приміщення галереї та без майстерень художників, то цього разу бажання віддати необхідній людині респектабельний будинок, призвело до того, що Київрада включила до плану приватизації приміщення, в якому знаходиться головне управління культури Києва, яке (на бульварі Шевченка біля самої Бесарабки). Якщо так піде і далі, то і приміщення Київради теж скоро продадуть.

Особисто я нічого не маю проти, щоб управління культури знаходилось на Троєщині, а Київрада, приміром, на бульварі Верховної Ради, але в даному разі, мене жахає тенденція, яка перетворює культуру в своєрідного ізгоя київської влади. Зрештою, якщо вирішено відправляти на виселки чиновників від культури, то навіщо продавати будинок? Там можна розташувати „бездомну” нині бібліотеку ім. Лесі Українки, чи, зрештою, скандальний і теж „бездомний” Музей історії Києва.

Я категорично проти виселення будь-якого закладу чи установи, що мають стосування до культури з історичної частини Києва і заміни їх офісами, готелями і магазинами. Впевнений, що на найближчому засіданні комісії з питань культури і туризму Київради ми підготуємо відповідний проект і на найближчій сесії спробуємо знайти 61 депутатський голос, щоб залишити будинок в самому центрі Києва, якщо не під управління культури, то іншому закладу культури.