Это была длинная статья, которую, затем, пришлось разрезать на 3, а затем каждую еще раз сократить (слишком дорого печатать). Тут 2 и 3 части и только описание анализа результатов. Напечатаны в сборниках ИП. Не уверена, что графики будут видны.

 

НАРАТИВ В СТРУКТУРІ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ КОРИСТУВАЧІВ САЙТІВ ЗНАЙОМСТВ

Попередні дослідження ...

 

Процедура та хід дослідження

Характеристика респондентів.

...

За сексуальною орієнтацією поділ відбувався таким чином: більшість респондентів було гетеросексуалами (228), незначна частина належала до інших груп - гомосексуалістів (8), бі-сексуалів (28) та транссексуалів (15).

 

Виділення категорій аналізу з «сирих даних».

Для дослідження наративів користувачів сайтів знайомств ми застосували процедуру контент-аналізу. У якості сирих даних ми брали всі тексти, написані користувачем власноруч, як ті, в яких користувач описував себе, так і ті, в яких описував бажаного партнера або щось інше. Такі тексти, написані власноруч, складались з:

1.                     Статусу (лозунгу, слогану) – фрази, яка пишеться або зразу над фото, зверху анкети, або під фото, або десь поряд, але завжди – на початку анкети, на помітному місці.

2.                     Самоопису (рубрика «про мене», «про себе»)  - текст у вільному форматі, в якому респондент дає власну характеристику. Це довільний вибір респондента, тому текст в цій рубриці зустрічається не завжди. Часто він подається в гумористичній або іронічній формі, а іноді в формі жорсткого сарказму, або скарг та критики.

3.                     Інтереси респондента (рубрика «інтереси») – тексти в цій рубриці, також, зустрічаються не завжди.

4.                     Опис потенційного партнера (рубрика «кого я хочу знайти») – тут дається опис побажань користувача стосовно характеристик майбутнього партнера. Тут, як і в рубриці «про мене». Часто даються іронічні, саркастичні та критичні за характером тексти.

5.                     Всі інші тексти, складені власноруч, у випадку, якщо вони спостерігаються в якій-небудь рубриці.

Потрібно зауважити, що всі, власноручно складені тексти, є добровільним вибором користувача, тому вони можуть зустрічатись в різних комбінаціях, або не зустрічатись взагалі.

Переведення «сирого тексту» в категорії аналізу проводилось методом контент-аналізу. Підрахунку підлягали такі показники:

1.  Кількість слів взагалі.

2.  Емоційність тексту – кількість слів, які вказують на емоції, емоційне сприйняття, або емоційну оцінку. Причому окремо підраховувались:

·     емоції, спрямовані на себе (показник «егоемоційність»);

·     емоції, спрямовані на іншого («ін.-емоційність»);

·     позитивне відношення до себе («еговідношення позитивне»);

·     негативне відношення до себе («еговідношення негативне»);

·     вимоги до себе («еговідношення вимоги»);

·     загальна інтенсивність відношення до себе («еговідношення загальне»);

·     позитивне відношення до іншого («ін.-відношення позитивне»);

·     негативне відношення до іншого («ін.-відношення негативне»);

·     вимоги до іншого («ін.-відношення вимоги»);

·     загальна інтенсивність відношення до іншого («ін.-відношення загальне»).

3.  Зосередженість на фізичному – кількість слів, які вказують на фізичні характеристики себе або іншого:

·     власні фізичні показники («егофізичність»);

·     чужі фізичні показники («ін.-фізичність»).

4.  Вольові характеристики тексту – кількість слів, які вказують на вольові якості респондента або іншої людини:

·     власні вольові характеристики («еговоля»);

·     вольові характеристики іншого («ін.-воля»).

5.  Інтелектуальність тексту – кількість слів, які вказують на інтелектуальні якості респонденту або іншого, характеристики, пов’язані з інтелектуальною діяльністю або мисленням:

·     власні інтелектуальні характеристики («егоінтелектуальність»);

·     чужі інтелектуальні характеристики («ін.-інтелектуальність»).

6.  Персоналізованість тексту – ступінь зосередженості респондента на особистісній стороні спілкування, тобто відношення до себе як до особистості та сприймання іншого як особистості. В цю групу категорій входять:

·   вказівка на себе  – вказівка на себе за допомогою займенників або слів, які їх заміняють («я» - «дівчина» у значенні «я») – «егопозначення»;

·   означення себе – вказівка на себе як на частину родового поняття «подібних до мене», тобто всі слова, які позначають категорію, до якої відносить себе респондент без використання займенників («дівчата люблять розумних хлопців» замість «я люблю розумних хлопців», або «ненавиджу дурнів» замість «я ненавиджу дурнів») – «егоозначення»;

·   вказівка на іншого – вказівка на іншого за допомогою займенників або слів, які їх заміняють («ти» - «хлопець» у значенні «ти») – «ін.-позначення»;

·   означення іншого – вказівка на іншого як частини певної групи без використання займенників («дурні не цікаві» замість «я хочу щоб ти був розумним», або «всім хлопцям потрібно лише одне» замість «я сподіваюся що ти порядна людина») –«ін.-означення».

7.  Романтичність тексту – кількість слів, яка вказує на романтичність респондента або його очікувань від знайомства та партнера:

·     власна романтичність («егоромантичність»);

·     романтичність іншого («ін.-романтичність»);

·     романтичні очікування від знайомства («заг.-романтичність»).

8.  Активність тексту – вказівки на діяльність, окремі дії, та види активності, в яких приймають участь взагалі в житті, в конкретних ситуаціях взаємодії або на які розраховують респонденти:

·     власна активність («егоактивність»);

·     активність іншого («ін.-активність»);

·     загальна активність («активність»).

9.  Інтенсивність тексту – посилення любої характеристики, виражені допоміжними словами («дуже», «най…», «надто», «багато», «завжди», «більше за всього» та ін.):

·     власна сила («егосила»);

·     сила іншого («ін.-сила»);

·     посилення третіх осіб або ситуації («сила»).

Таким чином ми отримали 30 показників першого порядку, з яких в подальшому було отримано ще кілька показників другого порядку:

1.  Егоцентризм  - зосередженість респондента на собі, тобто на власних (емоційних, особистісних, інтелектуальних, вольових, силових та ін. характеристиках) – «егоцентризм».

2.  Увага до іншого – зосередженість респондента на іншому («увага»).

3.  Емоційність – зосередженість респондента на емоційних характеристиках себе та інших людей («емоційне»).

4.  Увага до зовнішності – зосередженість респондента на фізичних проявах себе та інших людей («фізичне»).

5.  Вибагливість – схильність респондента висувати вимоги до себе та іншого («вимоги»).

6.  Активність – зосередження респондента на різних видах активності, власної та чужої («актив»).

7.  Романтизм – схильність до проявів романтичності або очікування їх від інших («романт»).

 

Аналіз результатів.

Результати аналізу показали, що існує значна різниця в тому, які категорії вживають користувачі сайтів знайомств в залежності від статі, сексуальної орієнтації, сайтів, які обирають та ін. Розглянемо детальніше деякі з отриманих ефектів. По-перше, всупереч звичному стереотипу, чоловіки більш балакучі ніж жінки. В середньому, вони продукують 21,9 слів у анкеті, в той час як жінки лише 18,9 слів. Більш балакучими виявились ті користувачі, які презентують себе як т.зв. «пари» (26,6 слів), але більш детальний перегляд анкет пар виявляє, що це, також, здебільшого чоловіки або пари, де чоловік домінує.  Найбільшу увагу чоловіки приділяють собі, надаючи цій темі в середньому 4,4 слова, в той час як іншому приділяється лише 3,5 слова. Жінки, також, зосереджені на собі, але лише в одному конкретному аспекті – визначенні власних емоцій та почуттів (12,1 слів), в той час як позначення себе взагалі має набагато меншу частоту (4 слова), а позначення іншого – ще менше (2,9 слова). На відміну від них, пари зосереджені на можливому партнері: 5,5 слів для позначення іншого, 5,5 на позначення власного відношення до іншого, 4,5 слів на визначення переліку власних вимог до партнера і 5 слів для того, щоб проявити власну прагматичну поведінкову установку в спілкуванні.

Звісно, було б помилкою вважати, що чоловіки та жінки поводяться однаково на різних ресурсах. Здатність адаптувати власну поведінку в залежності від ситуації або обирати відповідне до себе середовище, має свій прояв і в пошуку близької людини. Незважаючи на те, що виступає чинником, а що наслідком – пошук відповідного інструменту пошуку або зміна поведінки для адаптації до вже знайденого, у кожному разі ми маємо тут зустріч потреби з її предметом. Отже, розглядаючи сайти з різною функціональною направленістю, ми маємо справу з вже опредмеченою потребою, що отримує матеріальний прояв в певних лексичних структурах, а тому ми знайдемо відмінність наративів в залежності від типу використовуваних сайтів (а отже, формалізованого запиту типу бажаних стосунків, якій надає даний сайт).

 

Таб. №1.Частота вживання категорій чоловіками та жінками які користуються різними типами сайтів знайомств (лише гетеросексуали).

	Середня кількість слів які використовують		Категорії, які найчастіше вживають (%)
Пошук шлюб. партнера	Чоловіки	3,27	вказівка на себе власні інтелектуальні властивості емоційна оцінка себе вказівка на іншого	43   11 9 7
	Жінки	16,2	вказівка на себе вказівка на іншого власні фізичні властивості емоційна оцінка себе власні бажання та дії	32 11 9 8 8
Спілкування	Чоловіки	20,73	вказівка на іншого вказівка на себе  власні фізичні властивості іменування іншого іменування себе	23 20 15 14 6
	Жінки	9,2	вказівка на себе власні фізичні властивості іменування себе емоційна оцінка себе	43 24 14 6
Пошук коханця	Чоловіки	23,93	вказівкана іншого вказівка на себе іменування іншого іменування себе	19 15 7 6
	Жінки	19,11	вказівка на себе вказівка на іншого іменування іншого іменування себе відношення до іншого вимоги до іншого власні бажання та дії власна активність	18 13 8 8 7 6 6 5
Пошук секс. задоволення	Чоловіки	19,23	власні емоції вказівка на іншого іменування себе власні фізичні властивості власні бажання та дії іменування іншого	31 12 9 9 8 7
	Жінки	16,25	вказівка на іншого вказівка на себе іменування іншого бажання та дії іншого емоційна оцінка себе власні бажання та дії відношення до іншого	21 15 8 7 7 5 5

(Прим.: в таблиці приведені частоти застосування категорій до 5% включно).

 

Отже, перспектива розбудови серйозних стосунків, навіть, якщо вона цілеспрямовано планується самими чоловіками, робить їх мовчазними, більша частина інформації стосується вказівки на себе, іменування себе та короткої характеристики власних інтелектуальних властивостей. Набагато більш балакучими вони стають, коли користуються суто комунікативним ресурсом та коли шукають легкого в досягненні сексуального задоволення. Але ще більш балакучими чоловіки стають там, де метою є пошук романтичного любовного зв’язку, можливо, пам’ятаючи про те, що «жінки кохають вухами».

Жінки, навпаки, найбільш балакучі там, де відбувається пошук романтичних стосунків, причому вони схильні проявляти емоційність як розповідаючи про себе, так і надаючи характеристику уявному партнеру або минулим стосункам. Жінки майже однаково балакучі там, де проходить пошук сексу або шлюбного партнеру. В обох випадках вони схильні давати позначення собі та можливому партнеру. Але там, де головною метою виступає секс, жінки розповідають про своє ставлення до іншого та можливі дії та бажання щодо потенційного партнера (або спогади про досвід, дії та бажання щодо минулого партнера). Жінки, які бажають шлюбу, дають опис власних фізичних характеристик.

І тут появляється можливість перевірити розповсюджене уявлення про те, що існує істотна різниця в проявах егоцентризму-альтруїзму між чоловіками та жінками, в чому представники різної статі так часто дорікають один іншого. Статистично значуща різниця в частоті використання категорій, які позначають себе, власні стани, прояви та активність та чужі стани, прояви та активність, вказали би нам на те, що дійсно або чоловіки або жінки є більш егоцентричними або більш уважними до інших. Одначе, порівняння середніх за допомогою t-критерію Стьюдента не виявило існування такої різниці. Але до цього питання ми ще повернемось.

Єдині два параметри, по яким було знайдено різницю між чоловіками та жінками, це:

·            кількість вимог до партнера - у жінок їх значно більше (0,23 слова у чол., 0,7 слова у жін., sig.=0,01).

·            активність іншого – також вища у жінок (0,14 у чол., та 0,54 у жін., sig.=0,03).

Тобто, жінки висувають майже втричі більше вимог до чоловіків ніж чоловіки до жінок, та майже в чотири рази частіше хочуть, щоб партнер проявляв більшу активність в поведінці. У кожному разі, це вказує на більшу зосередженість жінок на характері партнера, ніж це є у чоловіків.

Але це стосується всієї виборки загалом.

Враховуючи те, що різні ситуації можуть програмувати відмінності у оцінках та поведінкових проявах респондентів, ми перевірили чи так це у чотирьох означених групах: тих, хто шукає шлюбного партнера, тих, хто просто спілкується, тих, хто шукає коханця/ку, та тих, хто шукає сексуального задоволення. Виявилось, що відмінності між чоловіками та жінками дійсно існують, але лише в двох групах та в інших категоріях. Так, відмінностей немає в групах, спрямованих на шлюб та спілкування. Відмінності є в групах, спрямованих на сексуальну активність. Там, де респонденти шукають романтичних стосунків, є різниця в ступені позитивного відношення до можливого партнеру: чоловіки відносяться до інших краще (0,22 у чол., 0 у жін., sig.=0,01). Там, де респонденти шукають сексуального задоволення, є різниця в декілька параметрах:

·   Емоційне відношення до партнера (0,17 у чол., 0,78 у жін., sig.=0,02).

·   Бажання та дії партнера (0,23 у чол., 1,59 у жін., sig.=0,02).

·   Вказівка на іншого (1,71 у чол., 4,63 у жін., sig.=0,03).

·   Активність партнера (0,06 у чол., 0,94 у жін., sig.=0,02).

Отже, дещо несподівано, різниця між статтями у відношенні до потенційного партнера появляється не тоді, коли респонденти шукають довготривалих надійних стосунків – тут їхні вимоги співпадають, а тоді, коли відбувається пошук швидкоплинного любовного або сексуального зв’язку. І в цьому випадку жінки більш вибагливі, емоційні, більше персоніфікують можливого партнера та вимагають від нього активності (що, взагалі, відповідає жіночій рольовій моделі в нашій культурі).

Досить цікаво, що промовистим є не лише те, що респонденти говорять на сайтах знайомств, але й те, про що вони не говорять: тобто частота замовчувань по категоріям.

Нас цікавило, чи є такі специфічні категорії, по яким надали відповіді всі групи, окрім однієї. Та такі, які використовуються лише в одній групі, але не зустрічаються в інших. Якщо є, то можна припустити, що ця категорія є чутливою для представників означеної групи. Отже, переглянув частоту замовчувань по категоріям, ми виявили наступне:

 

Таб.№2. Категорії замовчування та категорії переважного вибору.

Чоловіки	Група	Категорії замовчування	Категорії переважного вибору
	Пошук шлюб. партнера	Емоційне відношення до іншого, фізичні властивості іншого, інтелектуальні властивості іншого, негативне відношення до іншого, власна романтичність, власна активність, активність іншого	-
	Спілкування	-	-
	Пошук коханця	-	-
	Пошук секс. задоволення	-	Вимогливість до себе
Жінки	Пошук шлюб. партнера	Активність іншого, активність взагалі	Посилення оцінки того, про що говориться
	Спілкування	Фізичні властивості іншого, вказівка на іншого, позитивна самооцінка, негативна оцінка іншого, вимоги до іншого, відношення до іншого взагалі, власна романтичність	-
	Пошук коханця	-	Вимогливість до себе
	Пошук секс. задоволення	-	Негативне відношення до себе, позитивне відношення до іншого, посилення оцінки іншого

 

Потрібно сказати, що цей показник дуже вторинний та потребує додаткової перевірки: мало про що не кажуть люди. Вони не кажуть про те, й про те, більш інформативним завжди є те, про що вони кажуть. Але, як другорядний показник, він дає можливість корегувати оцінку можливого партнера в ситуації обмеженої інформації про нього. Так, зустрівши на сайті знайомств чоловіка, який декларує наміри знайти дружину та побачивши, що він описує  себе як активного (перелік улюблених занять) та дає багато оцінок (зокрема, негативних) потенційної партнерки та вказує фізичні характеристики, які вона неодмінно повинна мати, ми можемо вважати це непрямою вказівкою на те, що ціллю знаходження на сайті для нього є не пошук шлюбу, а щось інше. Ми можемо й помилитись, якщо будемо вважати це головним показником, але, якщо до нього прилучається розповідання про романтичність (власну, партнерки або взагалі романтичні дії та обставини) та обіцянки зробити щось екстремальне задля її задоволення – це вже подвійна вказівка націленості на сексуальну активність замість пошуку шлюбного партнеру.

Те ж саме вірно для жінок: якщо, декларуючи пошук чоловіка, вони в той же час вимагають від партнера схильності до активних дій та хобі, мають певні вимоги до фізичних властивостей партнера, хвалять або лають його (або його попередника), дуже ймовірно, вони мають на увазі дещо інше, ніж шлюб.

Розглянемо, як розподіляються частоти вживання категорій чоловіками та жінками з різною сексуальною орієнтацією. Використовується процедура контент-аналізу текстів користувачів сайтів знайомств.

 

Таб. №1.Частота вживання категорій чоловіками та жінками з різною сексуальною орієнтацією.

	Середня кількість слів які використовують		Категорії, які найчастіше вживають (%)
Гетеросексуали	Чоловіки	19,67	Вказівка на себе Вказівка на іншого Іменування іншого Іменування себе Власні фізичні властивості	22 18 8 7 7
	Жінки	19	Вказівка на себе Вказівка на іншого Іменування себе Власні фізичні властивості Емоційна оцінка себе Власні бажання та дії Іменування іншого	22 14 6 6 6 6 6
Гомосексуали	Чоловіки	13,83	Вказівка на себе Власні фізичні властивості Іменування іншого Іменування себе	38 29 13 5
	Жінки	42,5	Вказівка на іншого Вказівка на себе Іменування себе Активність іншого	20 13 9 6
Бісексуали	Чоловіки	26,28	Вказівка на іншого Вказівка на себе Власні фізичні властивості Іменування іншого Відношення до іншого Фізичні властивості іншого	22 20 12 9 6 5
	Жінки	7,13	Вказівка на себе Вказівка на іншого Іменування іншого Іменування себе Власні бажання та дії Емоційна оцінка себе	29 13 9 7 7 5
Транссексуали	Чоловіки	37,73	Вказівка на себе Вказівка на іншого Власні фізичні властивості Іменування себе Іменування іншого Фізичні властивості іншого Емоційна оцінка себе	27 18 10 7 7 6 5
	Жінки	-	-	-
Бі-пари	Пари	26,5	Відношення до іншого Вказівка на іншого Власний романтизм (прагматизм) Вимоги до іншого Вказівка на себе Іменування іншого Власні бажання та дії	22 22   20 18 14 12 6

(Прим.: в таблиці приведені частоти застосування категорій до 5% включно).

 

Одразу звертає на себе увагу досить висока стабільність вибору категорій чоловіками з різною сексуальною орієнтацією при різкій зміні кількості вживаних слів. Так, найбільш балакучі транссексуали, вони вживають, в середньому 38 слів, що в 2-2,5 рази більше ніж роблять гетеросексуали (20) та гомосексуали (14). Кількість категорій, які використовуються так часто що переходять 5% поріг, також змінюється від 4 до 7, але завжди і в усіх групах на перших позиціях з’являються одні й ті ж самі категорії: «Вказівка на себе», «Іменування іншого», «Власні фізичні властивості», майже завжди є або «Вказівка на іншого», або «Іменування себе». Те, що з’являється в окремих групах – це вказівка на фізичні характеристики, власні та іншого, а також емоційно-ціннісна оцінка себе та інших.

Те ж саме спостерігається у жінок: три категорії мають найбільшу частоту появи у трьох групах, це: «Вказівка на себе», «Вказівка на іншого», «Іменування себе». Але більша різноманітність спостерігається у використанні тих категорій, які не дублюються у всіх групах. Тут зустрічаються як оціночні категорії, так і категорії, пов’язані з активністю та емоційністю. Найбільш балакучими виявились лесбіянки (43), а найменш – бісексуалки (7).

Жінок не знайдено ані серед транссексуалів, ані було виявлено випадки панування жінок в групі т.зв. «пар», водночас, біля половини «пар» мають явно визначений характер маскулинного домінування. Але ми не можемо однозначно стверджувати що всі «пари» засновані та керуються виключно чоловіками, бо надана самохарактиристика деяких пар наполягає на рівноправ’ї статей, як мінімум, на словах.

Більш інформативним тут є порівняння середніх частот вживання категорій за методом ANOVA:

 

Таб.№2.Порівняння частот використання різних категорій чоловіками та жінками різних сексуальних орієнтацій за допомогою методу ANOVA.

Чоловіки
Показники по яким спостерігається різниця між групами	Гетеросексуали	Гомосексуалісти	Бісексуали	Траснс­сексуали
	Середні				Sig.
Емоційна оцінка себе	0,6	0	1,39	2,07	0,03
Власні фізичні властивості	1,11	3,83	3,61	3,6	0,01
Вказівка на себе	3,38	5	6,33	10,13	0,03
Фізичні властивості іншого	0,46	0,17	1,67	2,13	0,03
Вимоги до іншого	0,23	0,33	1,11	1,53	0,001
Відношення до іншого	0,34	0,33	1,94	1,33	0,01
Посилення власних характеристик	0,33	0	0,28	0	0,02
Жінки
	Середні				Sig.
Іменування іншого	0,96	10	0,63	-	0,00
Позитивне відношення до себе	0,03	0	0	-	0,03
Відношення до себе	0,05	1	0	-	0,00
Романтичність іншого	0,05	-1	0	-	0,000

 

Отже, дійсно знайдено різницю наративів між респондентами різної сексуальної орієнтації, причому, кількість категорій, які відрізняються, у чоловіків майже вдвічі більше, ніж у жінок. Можливо, через притаманний сучасній культурі погляд на чоловічу гомосексуальність як на «подію», а на жіночу – як на незначні «пустощі». Так чи ні, але констатуємо наступне:

1.                     У чоловіків та жінок відбувається досить різне сприймання власної сексуальної спрямованості, оскільки не співпала жодна категорія, по якій відбулось розмежування сексуальної орієнтації у чоловіків та жінок.

2.                     Якщо показники гетеросексуалок та бісексуалок майже однакові, у чоловіків більша дистанція між сексуальними орієнтаціями.

3.                     Серед чоловіків, більше зосереджені на собі, більше хвалять себе, частіше описують власні фізичні характеристики, мають більше вимог до потенційного партнеру – транссексуали та бісексуали. В той час як гетеросексуали дещо більш схильні підсилювати опис себе допоміжними словами, а взагалі – менш вибагливі та зосереджені на фізичних та особистісних характеристиках.

4.                     Серед жінок, лесбіянки більш схильні давати можливому партнеру найменування, більше уваги приділяють питанням самооцінки та вимагають від партнера прагматизму.

 

Егоцентризм-увага

Повернемось тепер до питання, якого ми вже торкались раніше, але залишили на пізніший розгляд: які гендерні, поведінкові або сексуальні групи виявляються більш егоцентричними, а які більше звернені до інших людей?

Звичайно егоцентризм визначають таким чином:

Егоцентризм, це «нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінити вихідну позицію по відношенню до якогось об'єкту, думку або уявлення навіть перед обличчям очевидних нерозв'язних суперечностей.»[6]. Ця позиція, також характеризується «нездатністю приймати і враховувати інформацію, яка суперечить власному досвіду, зокрема ту, що надходить від іншої людини» [8].

Отже, дві суттєві характеристики егоцентризму: зосередженість на собі та нездатність сприймати іншу людину як джерело – інформації, відчуттів, світоглядів, тощо.

Але егоцентризм – не дискретна характеристика, про яку можна чітко сказати: якщо граничний показник дорівнює Х, то він вже є, а якщо ні – його ще нема. Це характеристика, яка має певну протяжність та невизначеність, а отже – полярна. Протилежний полюс прийнято визначати декількома термінами: «альтруїзм», «емотивність», але нам здається, що доцільні в багатьох інших наукових контекстах, в контексті даного дослідження вони були б недоречні. Зосередженість на іншому в текстових повідомленнях не може бути альтруїзмом (тут, по-перше, нема вказівки на те, як саме респонденти зосереджені на іншому, і як це відображається в їх практичній діяльності, по-друге), а також і проявом емотивності, бо фраза «відчуваю ваш сум» та «хочу щоб ви зробили для мене це» включають однакову кількість відсилань до  іншого, але відображають різне відношення до нього. Отже, ми маємо відійти від загальноприйнятого розуміння протилежності егоцентризму та визначити протилежний полюс більш нейтральним словосполученням «увага до іншого».

Ми маємо можливість виявити установку респондентів на егоцентризм порівнявши частоту використання категорій, спрямованих на себе з категоріями, спрямованими на іншого. І в даному випадку не так важливо, буде це позитивна чи негативна оцінка, важливо те, що респондент взагалі приділяє увагу комусь ще, крім себе, або, навпаки -  прийшовши на сайт знайомств де сподівається знайти іншу людину, лише про те і розмовляє, що про себе.

Аналіз результатів порівняння середніх за методом ANOVAпоказав, що:

·        Загалом по виборці немає різниці в рівні егоцентризму - уваги між чоловіками та жінками;

·        Також, загалом по всій виборці немає різниці в рівнях егоцентризму - уваги між респондентами з різною сексуальною орієнтацією.

Але, розглядаючи чоловіків та жінок окремо:

·        Існує відмінність у рівнях егоцентризму у чоловіків зрізною сексуальною орієнтацією (мал.1), але у жінок такої відмінності немає.

Щоб мати більш повну картину, розглянемо як розподіляється частота появи категорій, які вказують на егоцентризм або увагу до іншого у чоловіків та жінок з різною сексуальною орієнтацією (мал. 1 та мал. 2).

 

 

Мал.1: Баланс процентного співвідношення частот показників егоїзму та уваги до іншого серед чоловіків з різною сексуальною орієнтацією.

 

Як ми бачимо, у чоловіків з гетеросексуальною орієнтацією зосередженість на собі та іншому  має майже однакову величину (41% та 40%), те саме стосується й чоловіків з бісексуальністю (52% та 58%). Але зосередженість на собі збільшується у транссексуалів (56% при 43% зосередженості на іншому) та значно зростає у гомосексуалістів (73% при 18%).

 

Мал.2: Розподіл частот показників егоїзму та уваги до іншого серед жінок з різною сексуальною орієнтацією.

 

Дещо схожі тенденції спостерігаються й у жінок з різною сексуальною орієнтацією. Так, ми маємо рівність розподілу частот уваги до іншого та зосередженості на собі у гетеросексуалок (40% та 48%)  та різку зміну частот у жінок з іншою сексуальною орієнтацією (62% та 32% у гомексуалісток та 25% та 74% у бісексуалок), але тут різниця між показниками не є статистично значущою тому її можна лише приймати до уваги як потенційну схильність, але зарано приходити до якихось висновків.

 

Увага до зовнішності

Загальновідома думка про те, що чоловіки приділяють більше уваги зовнішності партнеру, ніж жінки, підтверджується отриманими результатами (див. мал. 3). Чоловіки майже вдвічі частіше згадують про суто фізичні показники партнера та власні, ніж це роблять жінки (2,45 та 1,41, t- критерій Ст’юдента = 0,038).

 

Мал. 3.Різниця у рівні уваги до зовнішності чоловіків та жінок.

 

При цьому існує відмінність в тому, як багато уваги приділяють чоловіки фізичним параметрам в залежності від деяких факторів. Такими факторами виступають сексуальна орієнтація (мал. 3)та цільова задача (мал.4).

 

 

Мал.4.Показники зосередженості на фізичних параметрах в залежності від сексуальної орієнтації чоловіків.

 

Найбільша зосередженість на фізичному у транссексуалів (5,73), та бісексуалів (5,28), дещо нижче у гомосексуалістів (4) і набагато менше у гетеросексуалів (1,57). Значимість результату (Sig. за результатами ANOVA) = 0,001.

 

 

Мал.5.Показники зосередженості на фізичних параметрах в залежності від цільової задачі чоловіків.

 

Найбільше зосереджені на фізичному чоловіки тоді, коли шукають спілкування (4,36) та сексуального задоволення (3,28), найменше – коли зацікавлені в коханці (0,84) або пошуку жінки (0,13). Sig. за результатами ANOVA= 0,001.

Такий дивний, на перший погляд, результат, вказує на те, що декларація чоловіками спілкування як мети активності, насправді є фальшивою. Говорячи в чаті: «я просто прийшов побалакати», чоловік, в той самий час, зацікавлений в  задоволенні сексуальної потреби та шукає об’єкт для цієї активності. Пошук коханки, що вже пов’язано з взяттям на себе певних (навіть невеликих) обов’язків та деякою (навіть маленькою) тривалістю стосунків з жінкою не як знеособленим об’єктом, а як особистістю, одразу ж знижає показник зацікавленості в фізичному. Це ще більш вірно в пошуку жінки, яка має бути довготривалим персоналізованим партнером.

Що цікаво, у жінок такої розбіжності не знайдено – ані під впливом фактора сексуальної орієнтації, ані під впливом різних цільових задач.

 

Вибагливість

«Я вибагливий» - казав про себе Альф, герой відомого телесеріалу. Ця фраза могла б розглядатись як певний  натяк на специфіку статевого життя прибульців, якщо б ми серйозно намагались отримати таку інформацію з телеекрану. Але в реальному житті така фраза виявляється промовистою.

Порівнюючи між собою чоловіків та жінок, ми не знайдемо жодної різниці у рівні вибагливості різних статей. Але, як тільки ми беремо у розгляд додаткові характеристики, такі, як мета та форма знайомства та сексуальна орієнтація, ми одраз ж знайдемо характерні особливості.

Про значну розбіжність у рівні вибагливості до партнера заявляють ті, хто знайомиться як «пара» (див. мал.6). Нагадаємо: т.зв. «пари» - це утворення з двох людей (звичайно, чоловіка та жінки), де, як правило, домінуючим є чоловік (90-95% випадків), яке шукає партнера (у 90% випадків, жінку) або іншу пару для сексуальної активності. Оскільки домінуючим тут є чоловік, ми можемо розглядати це утворення як форму чоловічої сексуальної активності (тут можна сформулювати кілька можливих пояснень щодо етіології «пари», але ми не будемо робити спекуляцій без можливості перевірити їх).

 

 

Мал. 6.Гендерна характеристика рівнів вибагливості.

 

Отже, хоча й чоловіки (0,46) й жінки (0,67) самі по собі не відрізняються в рівнях вибагливості, а також майже не проявляють її, утворення типу «пара» демонструє різке зростання рівня вибагливості (4,5) до характеристик партнера (Sig.=0,007). Зважаючи на те, що ми розглядаємо «пару», як форму, переважно, чоловічої активності, доходимо висновків про те, що  розширення репертуару сексуальної поведінки чоловіками корелює з зростанням вибагливості до партнеру. Зміна цільової поведінки, також, може бути чинником цього, оскільки мета знайомства «пари» завжди пов’язана, насамперед, з сексуальним задоволенням, яке найчастіше відбувається з короткочасним та знеособленим партнером. Але виявити, яке з двох можливих пояснень вірне, нам допоможе подальший розгляд прояву цієї характери стиків у різних статей.

Виявилося, що:

·     у жінок немає жодної розбіжності у рівні вибагливості в залежності від мети знайомства або сексуальної орієнтації;

·     у чоловіків немає розбіжності у рівнях вибагливості при зміні мети знайомства, але є значний зв’язок вибагливості з формами сексуальної поведінки (мал. 7). 

·      

 

 

Мал.7.Зміна рівнів вибагливості чоловіків в залежності від сексуальної орієнтації.

 

Ми бачимо, що як гетеросексуали (0,24) так і гомосексуалісти (0,33) мало вибагливі. Натомість, бісексуали (1,11) та транссексуали (1,53) демонструють значно більш високий рівень вибагливості до партнера. Але тут ми зустрічаємось з цікавою особливістю: якщо й гетеросексуальність і гомосексуальність виступають завершеною формою сексуальної орієнтації, то про бісексуальність та транссексуальність цього сказати не можна. Обидві характеристики є проміжними формами, притаманними, скоріше, поведінковій сфері, аніж фізіологічній. Тому вибагливість, притаманна цім групам, пов’язана не з фізіологічними (та корелюючими з ними психологічними) змінами, а, скоріше, з суто поведінковим розширенням сексуального репертуару, і лише у чоловіків.

Романтичність

І знову ми находимо існування різниці у показнику, притаманне лише «парі» - це різниця у рівні романтичності (мал. 8).

Рівень романтичності у чоловіків та жінок однаковий (0,22 та 0,22), та значно більший у «пар» (5,0), Sig.=0,000. Але, оскільки, зміни рівнів романтичності не відбувається ні у жінок, ні у чоловіків з різною метою знайомства або сексуальною орієнтацією, то ми не маємо можливості робити жодні припущення про чинники такого феномену.

 

 

Висновки

Аналіз категорій-складових наративу показує, що гендерні та особистісні характеристики (зокрема, сексуальна орієнтація представників різної статі) знаходять своє відображення у наративах, які виступають засобами самопрезентації користувачів на сайтах знайомств.  Так, існують категорії, які мають переважне значення для груп з однією сексуальною орієнтацією, але лишаються непоміченими іншими групами. Таким чином, наратив дає інформацію не лише про індивідуально-типові характеристики користувача, але й про сексуальні та гендерні характеристики користувачів сайтів знайомств.

Список використаних джерел

 

1.Вітті  М.Т., Бучанан Т.  Що є в імені на екрані? Привабливість різних типів екранних імен які використовують ті, хто зустрічаються через інтернет / Електронне наукове видання.

Режим доступу:

http://www.ijis.net/ijis5_1/ijis5_1_whitty_buchanan.pdf

2. Брацюк О.Г. Функціонально обумовлена типологія користувачів сайтів знайомств / TechnologiesofintellectdevelopmentVol1, No5 (2014).

3. Кадырова Р.Г.Теория нарратива и нарративный анализ в психологии //Вектор науки ТГУ. (Науковий журнал). – Тольятти, 2012. – № 2. –  С. 126 – 128.

4.Особистість, стать та вік в мові соціальних медіа: підхід відкритого словника. /  [Шварц Х.А., Ейштадт Дж.К., Керн М.Д. та ін.]. Електронне наукове видання.

Режим доступу:

http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0073791#pone.0073791-Eisenstein1

5.Чепелева Н.В. Ідентичність особистості в контексті психологічної герменевтики // Наукові студії із соціальної та політичної психології. (Науковий журнал). –  Київ. 2006. – Вип. 13 (16) – С. 13 – 25.