Тихий стук увірвався в життя
І приніс холод у моє буття.
Була я з тобою байдужа, німа,
Озирнулася раптом - тебе нема...

Не жалію я, що пролилася кров,
Не жалію я, що минула твоя любов.
Плачу лише за милим я світом,
Який я втратила чорним літом.

Туга моя висушила глибокі моря,
В горі безодні стала сама не своя.
Я забула, що значитть цінити, чекати,
Знаю лише, як на смерть карати!
[700x525]