Это цитата сообщения Оригинальное сообщение

Найди способ выйти из комнаты [флеш головоломка]

Сразу скажу, это очень сложная флеш-головоломка. Цель: найти способ выйти из комнаты. В этом вам могут помочь предметы которые спрятаны, какие-то в чемодане, какие-то в сейфе, но есть и те которые спрятаны и очень хорошо, в не обычных местах.
Для навигации используйте только мышку, кликая на нужной вам области экрана вы можете воздействовать на те или иные предметы, а так же навигацию по комнате. Внимательно осмотривайте все детали, в этой комнате нет ничего лишнего. Некоторые предметы могут взаимодействовать с другими предметами. Дальше, ничего не скажу ;) читайте комментарии ниже, там есть легкие намеки.

[показать]

+ играть >>>

 

[показать]

[показать] [показать] [показать]

Настроение сейчас - =)

мда.. не була тут 3 роки, і бачу тепер як я змінилася. ДУЖЕ змінилася за цей час. навіть дивно передивлятися ті тупі записи, зроблені на 1 курсі.
от і вір після цього у фразу: Люди ніколи не міняються...

Настроение сейчас - Nemo

Привіт)
Знаю, давно не писала, просто часу не було...
Життя, як зебра - дійсно. Але чому сіро-чорна смуга така нескінченна? Щойно от розсварилася зі своєю близькою подругою.
Називається робимо втрьох (я, подруга і одногрупник-її близький друг) проект з соціології. Що я не скажу - не подобається другу, подрузі значить теж. Потім проходить півдня, день - він каже те саме, тільки іншими словами - його ідея близкуча! А Оля (тобто я) дурепою виявляється. Потім, що не скажу, давайте робити. вони: "Ми самі, потім знайдеш картинки на презентацію". Я знайшла їх. але вони бачте не підходять! Називається, не підпускають мене робити, а потім заявляє подруга, що я ні фіга не роблю.
Коротше, звинуватила мене у всіх смертних гріхах... Все! Набридло! Роблю сама проект! Ще є час... до середи... гм.......

Настроение сейчас - Депресія

Давно я не писала... Просто не хотілося... Хоча багато чого трапилося у моєму житті за останні місяці... От написала сьогодні цей вірш...

Чому я не можу жити нормальним життям?
Весь час втікаю, ховаюся… Від кого?
Від тої тіні, що кличу своїм ім’ям?..
Чи від пекельного, чорного болю того?

Від того болю, що руйнує і нищить все навколо…
Будь ти бідним, багатим чи ніким…
Що у світі лишилося ще доброго чи злого,
Все руйнує біль і станеш ти нічим.

Легко оглянутися назад чи дивитися в майбутнє…
Важче витерпіти теперішнє своє.
Біль – відчуття гірке, жорстоке, незабутнє…
Але і слово його позначає німе.

[479x565]

_8888_________88_________8888_
_88_88________88________88_88_
_88__88_______88_______88__88_
_88__888______88______888__88_
_88___88______88______88___88_
_88___888_____88_____888___88_
_88____88_____88_____88____88_
_88____88_____88_____88____88_
_88____88_____88_____88____88_
_88____88____8888____88____88_
_88___888____8888____888___88_
_88__88_____888888_____88__88_
!!!!!!!!!!!ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!!!!!!!!!!!_
_888888_____88__88_____888888_
_88__888888888__888888888__88_
_88______88__8888__88______88_
_88______88___88___88______88_
_8888888888888888888888888888_
_________888__88__888_________
__________888_88_888__________
____________888888____________
______________88______________


Сьогодні 17-та річниця Незалежності України! Вітаю Україну та українців, незалежно від того, де вони живуть чи знаходяться у цей визначний день! На головному майдані в Києві щойно було феєричне шоу українських зірок естради, яке закінчилося фантастичним шоу Руслани! дещо вийшло зняти з її виступу, якість погана, знімала з телевізора, але ж зняла!

Безталанна ненька – рідна Україна
Простягала руки до народу-Сина.
Терпеливо ждала, вірила – Дитина
Вже на ноги встала, що в муках родила!

Що відкрились очі - синії волошки,
Ще чуть-чуть і піде, зачекаю трошки...
Він збере в долоні срібні краплі-роси,
Окропить на щастя пшеничнії коси!

А свободи вітер, що вирвавсь на волю,
Не наробить лиха і зла не накоїть!
Лагідно торкнеться кожної травинки
Та розгорне крила моєї Дитинки.

І злетів Соколик, крила розправляє,
Сильні груди мужньо вітру підставляє,
Озирає оком безкрайні простори,
Засіває Мрію, щоб зростила Долю!

Розцвіте, як маки, в душі добре слово,
Защебече пісню соловей в діброві,
Задзюркоче щастям чистеє джерельце,
Я втамую спрагу, заспокою серце!

“Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша Доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!”
Василь Стасюк
[320x240]

Настроение сейчас - Добрий

Мої любі, я сьогодні вже ввечері їду на море))) аж на 3 тижні... Не знаю ,чи вийде зайти в інет там, тож попрощаюся з вами зараз..
До зустрічі

[700x525]

Настроение сейчас - Сумний

Сумую за тобою, почуй мене й прийди.
За тобою на Сонце піду, та не сила йти.
Повернися до мене, сили в мене вдихни,
Будь ласкавим і ніжним, як у чарівному сні…

Зорі, що охоплюють небо, світіть!
Вітри, що гуляють степами, несіть!
Принесіть мені вісточку серця його,
Донесіть спів моєї душі до нього.

Ватро, що палаєш вдалині, як маяк, гори!
Води, несіть мене в вир від землі!
Загубитися в океані надій не сила мені.
Хочу бути біля тебе, як вода у вогні.

Притупити свій біль від розлуки хочу я,
Врятувати тебе від спеки, любове моя.
Далеко ти, там де Сонце ліниво встає…
А я тут, де зима в гості рано прийде…

[700x525]

-         Привіт, - почула Ната чийсь голос.

 

Дівчина розплющила очі. Над нею стояла Ніка і посміхалася. Ната роззирнулася. Вони до сих пір були в альтанці, але небо було ясне, навколо співали пташки.

 

-         Привіт, відповіла Ната, намагаючись піднятися.

 

Ніка їй допомогла.

 

-         Що з тобою було? – запитала вона.

 

-         Не знаю, просто раптом підкосилися ноги і я упала… - пробурмотіла Ната, струшуючи з одежі сміття.

 

-         А я раптом заснула, а прокинулася, ти лежиш на підлозі. Ти мене налякала! – сплеснула руками Ніка.

 

-         І дощ перестав йти, і чути все… - Ната озирнулася знову.

 

-         Який дощ? Де ти бачиш його ознаки? – здивувалася Ніка.

 

Ната вийшла з альтанки. І дійсно, ознак дощу не було.

 

-         Що ж це все означає? – скрикнула дівчина.

 

-        

Читать далее...

Настроение сейчас - Добрий

VI. Дволикий Янус

 

 

У школі, як завжди було нудно. Вчителі на трьох парах повторювали, що тупішого та безсовісного класу у житті не бачили. При чому цікаво, що це саме вони кажуть і біолого-хімічному класу, і гуманітарному. То де ж правда?

 

На перерві, при появі Лесі у коридорах дівчата презирливо морщили носи, вчителі прискіпливо оглядали Барбі з голови до ніг, більшість хлопців сміялися, а інша їх частина дивилися не на Лесю, а на її ноги.

 

-         Два-нуль, - пробурмотіла Софія, побачивши героїню інтелектуальної гри у коридорі.

 

-         До речі, - запитала Аліна, - чули новину?

 

-         Яку? – запитала Санька.

 

-         Дмитро перейшов у іншу школу.

 

-         Справді? Ти добре постаралася, - почула Софія позаду голос Лесі.

 

-         Невже? А тобі яка справа? – прижмурилася Софія.

 

-        

Читать далее...

Это цитата сообщения Х_Юли_Х Оригинальное сообщение

Анкетка)))))))))

Настроение сейчас - Gut)))))))

01. Ваше имя:
02. Ваш возраст:
03. Одиноки или в отношениях:
04. Любимый фильм:
05. Любимый исполнитель или группа:
06. Тату или пирсинг:
07. Откуда вы (страна, город, район, ст.метро)?
08. Жизненная позиция:
09. Стакан наполовину полон или наполовину пуст?
10. Будете ли держать что-то от меня в секрете,если это будет в моих интересах?
11. Любимое место отдыха?
12. Ваше самое любимое удовольствие?
13. Один интересный факт о вас:
14. Как насчет совместного приготовления пирога?
15. Ваша слабость:
16. Как вы думаете, я хороший человек?
17. Ваш любимый предмет в школе/университете?
18. Вы бы изменили во мне что-либо, если бы смогли?
19. В чем вы спите?
20. Брюки или юбки?
21. Сигареты или алкоголь?
22. Мне осталось жить один день, как мы проведем его?
23. Поместите ли вы эти вопросы к себе, чтобы я могла на них ответить?

До мене нарешті вчора повернулася муза!!! Я почала писати нову книгу. Ось її початок. Якщо сподобалося чи щось інше відчули, прочитавши, пишіть)))


-Я завжди хотіла літати у небі! – заявила Ніка, йдучи парком зі своєю подругою Наталею.
-А я бігати, швидше за всіх, - примружилася Ната, згадуючи останню здачу нормативів з фізкультури.
-І що ж тобі заважає? – посміхнулася Ніка.
-Моя впертість і придурок викладач, - пробурмотіла Ната.
Дівчата якраз звернули на тиху алею вкінці міського парку. Ніка озирнулася:
-Люблю тихі місця, вони завжди дозволяють задуматися над тим, яке коротке життя.
-Чому? – Ната неуважно пнула каштан, що завалявся в опалому вже у липні листі.
-Просто зараз може вискочити маніяк і все… копита відкинеш, - засміялася Ніка.
Вона завжди була грубою і любила чорний гумор. Наталка була більш спокійною, але любила гучні вечірки з безкоштовними напоями, які влаштовував її друг.
За розмовою дівчата не помітили, що на алеї стало вже зовсім тихо, не чути було навіть стуку їх каблуків… Почало темніти.
-Здається зараз буде дощ, - сказала, піднявши голову догори, Ніка.
-А нехай! Я люблю гуляти під дощем! – засміялася Ната.
Ніка стурбовано озирнулася. Дощу вона терпіти не могла, і тому не дуже хотіла під нього попасти.
-Давай заховаємося там, - кивнула Ніка на альтанку, що була попереду.
-Фє, - скривилася Ната, - вона вже зовсім трухлява!
-Ну то й що! Хоча б якась схованка.
-Дірявий дах тебе не врятує, - знову скривилася Ната.
-Але спробувати можна, - Ніка схопила за руку Нату і потягла до альтанки. Вже починало накрапати.
-Стій, - раптом зупинилася Ната. – Ти чуєш?
-Що? – запитала Ніка, стурбовано відкидаючи впавши на обличчя волосся.
-Нічого, - прошепотіла Ната. – Взагалі нічого. Ні вітру, ні наших кроків, ні крапель ощу…
Ніка озирнулася. Вони вже стояли на сходах альтанки. Дощ якраз лив як з відра.
-Та йди ти сюди, - Ніка нарешті втягла Нату в альтанку. – То що ти там казала? – Ніка з насолодою струсила мокре коротке волосся і сіла на лавку.
-Тиша, суцільна, - повторила Ната.
-Ну то й що? – стиснула плечима Ніка.
-Нічого. У тому то й справа. Такого ще ніколи не було, - Ната дістала щітку з сумки і почала розчісувати мокре волосся.
-Подумаєш, - Ніка заплющила очі і почала мугикати якусь пісеньку.
-Ти щось сказала? – перепитала Ната.
Ніка мовчала. Наталці раптом стало дійсно страшно. Вона нічого не чує! Ні голосу Ніки, ні її мугикання, навіть свого голосу! Наталка зиркнула на небо. Воно було суцільно вкрито хмарами. По спині Наталки пробіг холодок. Раптом у неї підкосилися ноги і вона впала на підлогу альтанки, стукнувшись головою об поручні.

Ваше отношение к окружающим
Авторитарность высокая	доминантный, энергичный, компетентный, авторитетный лидер, успешный в делах, любит давать советы, требует к себе уважения.
Эгоистичность умеренная	эгоистические черты, ориентация на себя, склонность к соперничеству.
Агрессиия умеренная	упрямый, упорный, настойчивый и энергичный.
Подозрительность низкая	критичный по отношению ко всем социальным явлениям и окружающим людям.
Подчиняемость низкая	неуправляемый тип
Зависимость умеренная	конформный, мягкий, ожидает помощи и советов, доверчивый, склонный к восхищению окружающими, вежливый.
Дружелюбность умеренная	в меру социальный тип.
Альтруистичность экстремальная	гиперответственный, всегда приносит в жертву свои интересы, стремится помочь и сострадать всем, навязчивый в своей помощи и слишком активный по отношению к окружающим, принимает на себя ответственность за других (может быть только внешняя маска, скрывающая личность противоположного типа).
Доминирование и дружелюбие
Доминирование	19.4
Дружелюбие	3.6
пройти тест

Это цитата сообщения Blackosh Оригинальное сообщение

[Найдено на просторах ЖЖ]

Просто друг никогда не видел тебя плачущей
У настоящего друга уже плечи промокли от твоих слёз

Просто друг не знает имен твоих родителей
У настоящего друга их телефоны есть в записной книжке

Просто друг приносит бутылку вина на твой День Рождения
Настоящий друг приходит пораньше чтобы помочь тебе готовить, и остается заполночь чтобы помочь тебе убрать

Просто друг не любит когда ты ему звонишь когда он спит
Настоящий друг спрашиает чего ты так долго колебалась преже чем позвонить так поздно

Просто друг говорит с тобой о твоих проблемах
Настоящий друг помогает тебе с твоими проблемами

Просто друг хочет узнать о твоих любовных делах
Настоящий друг знает о них столько, что мог бы тебя шантажировать

Просто друг, когда приходит к тебе в гости, ведет себя как гость
Настоящий друг запросто залазит в твой холодильник

Просто друг считает что дружба закончилась когда вы ссоритесь
Настоящий друг считает что дружба без ссор не дружба

Просто друг считает что ты всегда должна быть рядом когда ему нужна помощь
Настоящий друг считает что он всегда должен быть рядом когда тебе нужна помощь

Настроение сейчас - Добрий

V. Веселий день або Барбі

-Софіє, вставай. Вже час, - будила сестру Карина.
-Відчепися, дай поспати у вихідний день.
-Нічого спати. Вставай. Будемо бігати.
-Куди? Магазини ще всі закриті.
-По яким магазинам? На стадіоні.
Софія щільніше натягнула ковдру на голову.
-Відчепися.
Карина засунула руку під ковдру і сильно вщипнула сестру за ногу.
-Ай!!! Ти що здуріла?!! – закричала Софія. Сон, як рукою зняло.
-От бачиш. Прокинулася.
-Ще тільки шоста ранку!!!
-„Кто рано встает, тому Бог дает”, - спокійно сказала Карина. – На, вдягайся, - і вона кинула Софії спортивний костюм. – Це тобі сувенір з Парижу.
Софія спіймала подарунок і з превеликим незадоволенням вдягнулася.
***
Олег сумно дивився у віко. Батьки відправляють його в закриту елітну школу десь в якомусь містечку під Черніговом. Про той випадок з Ігорем стало відомо тренеру, а потім і батькам. Його предки дуже просили Геннадія Анатолійовича не розповідати про це директору, пообіцявши, що самі вправлять мозок сину.
Вправляти мізки вони вирішили трішки дивно: відправили Олега в спец школу. Насправді, та школа була на зразок військового училища для підлітків. Батьки вирішили, що так буде краще. Хлопця така перспектива не дуже радувала, але, що ж поробиш? Батьки...
***
Леся була собою задоволена. Вася під її наглядом, жаль, що Дмитра вигнали зі школи. А так... Вчора вона цілу ніч протанцювала В „Ельдорадо”.
Дівчина виповзла з ліжка десь о дванадцятій ранку. Тут же задзвонив телефон.
-Ало, - взяла слухавку Барбі.
-Привіт, - на другому кінці дроту була Вася.
-Привіт. Чого трезвониш так рано? – обурилася Леся.
-Це рано? А що тоді пізно?
-Пізно, коли ти проворонила класного хлопця.
-Коротше, я сьогодні їду на інтелектуальну гру на „Відікон”. Ти зі мною?
-І що я там забула?
-Підтримаєш мене.
-Тебе? – Леся не могла надивуватися, що за нахаба ця Вася. Дзвонить ні світ, ні зоря. Ще й на інтелектуальне шоу кличе. От дурепа!
-Мене. Ну то як?
-Гаразд. Іду. Коли?
-Через півгодини спускайся.
-Що? – щелепа Лесі ледь не пробила підлогу від здивування. За звичай, Барбі треба година, щоб зібратися.
***
-Що далі? – простогнала Софія, коли вони вповзли до квартири. Точніше сказати, вповзла. Карина ж почувалася чудово.
-Облінилася ти тут без мене.
-Не правда.
-А що ж ти робиш?
-Завжди мені вистачає півгодинного качання пресу і піднімання гир.
-Ну а тепер ще будеш і бігати.
-Який ідіот бігає о шостій ранку?
-Ти.
-Дуже смішно.
-Тепер я в душ, а ти поки що звари кави з круасанами.
-Е ні, спочатку я.
-Хто з нас гостя?
-Приїхали. Ти теж тут живеш. Невже забула?
-Якщо і забуду коли-небудь, то ти ж у ту мить нагадаєш.
-Ну це ж я, - сказала Софія і перед самим носом Карини зачинила двері до ванної кімнати. – Чия взяла?
-Гаразд, я зварю каву. Але ти ж знаєш, як я це зроблю.
-Не біда. З’їм піцу.
***
-Добрий день. Ласкаво просимо на шоу „Леді-вчений” – верещав ведучий інтелектуального шоу. – Зустрічаємо наших прекрасних учасниць! Аристархова Василина Степанівна!
У зал вийшла усміхне на Вася.
-Добролюб Іванна Володимирівна!
Вибігло якесь мале дівчисько в окулярах.
-І остання учасниця... Мороз Олександра Анатоліївна!
Очі Барбі полізли на лоб, коли вона почула свої ім’я.
-Що? – перепитала вражена дівчина.
-Виходи, Лесю, не соромся, - вчитель підбіг і, боляче схопивши її за лікоть, потягнув униз. – Ну от, коли всі учасниці зібралися, можемо починати. Хто знає правильну відповідь, тисніть на кнопку на пульті і кажіть. За правильну відповідь десять балів, не правильну – мінус двадцять!
-Що за маразм? – не вгавала Барбі.
-Перше питання: як звали відомого українського поета, автора „Кобзаря”?
-Кого? – Леся вперше чула це прізвище.
-Тарас Григорович Шевченко, - Вася перша натиснула на кнопку.
-Молодець! Десять балів! Друге питання: Колонією якої держави була Австралія у XIX столітті?
-Великобританії! – цього разу перша була Іванна.
-Блискуче! Десять балів! У якому році було засновано Київську Русь?
-У 1991! – на кнопку натиснула Леся.
У відповідь тиша. Потім ведучий тремтячим голосом сказав:
-На жаль не правильно. Мінус двадцять.
***
Тільки Софія ввімкнула плеєр, тільки вмостилася, щоб слухати Руслану, задзвенів телефон.
-Карино, візьми! – крикнула дівчина.
-Угу, - відповіла Карина і зняла слухавку. – Ало... Це тебе, - покликала вона сестру.
-Іду, - Софія натиснула на паузу. – Ало... Гаразд.
-Ти куди? – запитала Карина, коли побачила, що Софія кудись збирається.
-На Читать далее...

Настроение сейчас - Добрий

Якщо забуду я, прийди до мене,
Сядь, подивися і пісню заспівай.
Про чудовий сад, полум’яний гай,
А потім тихо мене забувай.

Дощі не варті того, щоб плакати,
Не треба сльози лити на воді,
Щастя блакить – от, що на меті,
Полум’ям палає на твоїй самоті.

Невмируща душа стала неба,
Питає, чи довго ще їй жить.
Життя не вічне, лише мить,
Забере у могилу, не лишить і слід.

Чи довго страждати на світі?
Про це мовчить душа моя,
Що не скаже, не ті слова,
Що почула я. Забувай…

[700x525]