Настроение сейчас - Нульове поняття

Це місце пам’ятаю я зі сну,
Ішли удвох за руку ми.
З тих пір біль у серці я несу,
Біль розпачу, розлуки, втрати…

Світило сонце, ішли ми, розмовляли,
Сміялася я, вітер був легенький,
Дерева гомоніли, птахи співали,
Дощик літній крапав дрібненький.

Думала, чи довго будеш ти
Поруч зі мною йти колією поїздів…
Ти прошепотів: «Разом назавжди».
Де ті слова, що ти тоді говорив?!

Їх розвіяв ураган світів,
Хмари болю закрили від очей.
Це був цвинтар наших надій
Під розлогою стріхою палких ночей.

Я кохала, а ти ні,
Я померла, а біль живе у мені.
«ТВОЯ!» - написала на вогні,
А попіл розвіяли смерті вітри.


[699x437]