Бля.. боляче це бачити... бабуся. вже більше року виявлено в неї діагноз - рак легенів. купа лікування... купа ліків... я ставилась весь час до цього з пофігізмом, бо бачила, що вона сильна і що вона і це зможе витримати...

Я помилилась...

те що я побачила сьогодні, мене вбило. Сльози градом. Вона стоїть на ногах, і миттєво підкошуються ноги, біліють очі.. починає нести якийсь маразм... Я довела до ліжка. Все добре. Та це страшно... Як мені сказали, то це часто повторюється. Що буде далі? Я не хочу губити цю людину.
Чому? Вона ще молода. За своє життя не викурила жодної цигарки.
Чому? вона все життя живе Богом.
Чому? Вона виховувала з мене людину, а я так жорстоко зараз з нею поводжусь.
Чому? я розумію, що я їй зараз потрібна, а мене тягне гуляти.
Чому в мені відсутня совість?

чому?