я йду навіть на таке, аби створити пост присвячений лише йому.
цікаво нашо?
він просто інакший, він просто єдиний вартий цього.
він зміг змінити, зміг підкорити, зміг закохати в себе, зміг стримати бажання піти від нього, зміг довести що вартий мене, а я його.
таких немає більше.
може це просто бред закоханої людини, чи жорстка реальність.
я не бачу і не чую друзів, я лише з ним, весь свій вільний час. він один усюди переді мною.
мені добре мовчати з ним поруч.
я люблю мріяти про наших майбутніх дітей та життя разом.
я залежу від його обіймів, поцілунків, доторків, подиху.
Один раз спробувавши засинати з ним разом, я зрозуміла, що більше не зможу без цього.
я ніколи не відчувала схожого, а навіть якщо й відчувала, так тільки перші тижні стосунків, а що відбувалось далі? Жахлива рутина. Одноманітність.
З ним цього немає.
Він весь час вміє чимось дивувати, мене тягне до нього.
Приємно робити йому добре, приємно збуджувати його, приємно доводити до навіженого стану.
Приємно цілувати руки, пальці, очі...
я не уявляю зараз себе без нього!
я живу страхом що в один прекрасний момент він мене залишить...
це мене лякає...
але кохання це і є постійний страх.
[604x453]

меланхолічний стан... весь день у піжамі у ліжку. фільми. сльози... мило))) тобто шампунь...

я програла...

він не мій.
я сама його викинула зі свого життя.
я не маю шкодувати, але я шкодую...
я не пишаюсь собою, бо змінитись у мене не вийшло. я ридала перед ним...
я не хочу це згадувати, але згадую.
я не хочу думати про нього, а думки лізуть мені у голову...
я не хочу сміятись, та доводиться грати...
я не хочу дихати... але я в цьому сумніваюсь...

я боюсь жити далі. страх. він наповнив мене.


23.30. дощ. контрактова площа. одна. на очах окуляри. під окулярами мокрі сльози. у вухах Єгор Летов. у телофонній трубці його голос. НАШО?

я слабка.
[450x450]

[320x400]
Цікаво, а читатиме це хтось окрім мене?

Писала останній раз у січні...
вау! а скільки усього змінилось))

а саме як змінилась я.. ось що мене цікавить більше за все. Я завжди писала про якісь проблеми, бо в мене зазвичай не виникало бажання писати, якщо немає проблем. Рідко хочеться радість, щастя викладати на папір.. Чомусь саме смуток та жаль і печаль приємніше. Може то пов*язано з нашою українською мовою, яка вистраждала багато, і якою дуже легко передавати саме тугу, нещастя і горе?

риторичне запитання.

Минули 4 незалежні тестування.
Минуло кохання.
Минула довірлива маленька дівчинка, яка жила в мені.
Минули сльози.
Минув страх самотності.
Минула біль.
Минула не байдужість до всього що відбувається...
Минула прив*язаність до людей.
Минуло бажання бути з усіма.
Минула ревність до всіх баб.
Минуло кохання до єдиної дівчини мого життя.
Минули друзі. Ліпші друзі.
Минула школа.
Минули проблеми сприводу "Що одягти"?
Минула проблема а де б взяти гроші?
Минули проблеми з батьками.
Минули мої принципи не робити аборти. (найстрашніше з усього)

Так я цинічна сука, які похуй на все, і яка є почесним членом клубу ПОХУЇСТІВ!

я пишаюсь цим? Так я цим пишаюсь)))

я змогла змінити себе. я змогла себе налаштувати на це русло. Мені це вдалось. І як же я хочу щоб так все і залишилось. А як же це було важко! Повірете?

Бля.. боляче це бачити... бабуся. вже більше року виявлено в неї діагноз - рак легенів. купа лікування... купа ліків... я ставилась весь час до цього з пофігізмом, бо бачила, що вона сильна і що вона і це зможе витримати...

Я помилилась...

те що я побачила сьогодні, мене вбило. Сльози градом. Вона стоїть на ногах, і миттєво підкошуються ноги, біліють очі.. починає нести якийсь маразм... Я довела до ліжка. Все добре. Та це страшно... Як мені сказали, то це часто повторюється. Що буде далі? Я не хочу губити цю людину.
Чому? Вона ще молода. За своє життя не викурила жодної цигарки.
Чому? вона все життя живе Богом.
Чому? Вона виховувала з мене людину, а я так жорстоко зараз з нею поводжусь.
Чому? я розумію, що я їй зараз потрібна, а мене тягне гуляти.
Чому в мені відсутня совість?

чому?

[450x600]
Настроение сейчас - неспокійне

ЧОМУ?? Навіщо?


Де воно усе береться на мою бідну 16-річну дитячу голову? Ну чого я така??? Чого?

Гламурний, 20-річний, пафосний, розумний, любить себе понад усе в цьому житті, мажор, слідкує за собою краще ніж будь-яка білявка. Чому? Де це береться на мене?


Підійшов. Познайомився. Геть не сподобався.

Поцілував... Трохи випивша була, не відмовила. Приємний у спілкуванні. Поїхала до нього ночувати, бо він сам живе і йому компанія потрібна була. Взяла друзів. Круто повисіли. Всю ніч казав, що кохає мене. Навіщо??? геть!


І зараз ми роз*їхались... він додому. Я додому І відчуття, що більше ніколи не подзвонить... От халепа. От боляче. Він циннік. Він любить себе. Але про кохання казав. Це єдине за що мені можна зараз триматись...


Чому мені Бог не посилає спокійного життя? Де усі ці пригоди беруться на мене?



Хочу спокою. Врівноваження. Хочу не відчувати втрати коханого, болю! Хочу щоб серце не боліло. Душі вже немає, там й нема чому боліти.

Чому?

біль....

....



SOS!!!!

[350x255]
Настроение сейчас - сумне(чогось?)

Чому я завжди кажу собі одне, але дотримуватись цього мені не вдається?

Маша, ти втомилась від хлопців, вони в тебе вже в печінках, вони були, повсюду, їх було багато, треба зупинитись, треба відпочити...!!

Я казала Марії про це, одне її "я" погоджується, а інше весь час дивиться по різні боки в пошуках чогось привабливого. Навіщо?

Марійка, чому ти знову хочеш страждати? Тобі мало болю який був? Знову ти заглибишся в кохання, а потім лезом поріжуть твоє серце, чи ти зробиш теж саме з іншим? Він теж на це не заслуговує...


Його очі... Його посмішка... Він грав ... Просто грав, те, що я просила. Він співав і дивився на мене! Його не хвилювала присутність його кралі в метрі від нього, він просто співав, і розумів, що я те саме, що він шукав. він просто пішов. Вона сказала, що хоче йти... Він пішов. Пішов. Як його знайти? Як??? Я поняття не маю, хто він! Бачила вдруге в житті.


Думки про минуле, йдіть геть, підіть від мене! залиште мене! звільніть мою пам*ять!


День. Як я й очікувала, він був чарівний! Сміх, під*їзд, сніг, макдак, пошуки штопору, а вино й так відкрилось, ходіння в туалет в під*їзді. Бля... Дівчата що ми робили?? Допивання вина (мною). весело.


Але Троещина. Спогади. Місяць мого життя пройшов в цьому районі. найкращий місяць. Я б віддала все, аби повернути час назад! Все! Просто щоб він знову став моїм!

Настроение сейчас - Smile)

мммм то так приємно. Вступити в новий рік без згадок про минуле. Без негативних спогадів про те, як важко було.

Ти живеш далі...

Ти живеш у новому році...

Ти маєш думати про майбутнє, та яке майбутнє без минулого ...

Мабуть я сильна? Я змогла сказати собі:"досить! вистачить! більше не треба! " Я зробила крапку. Я ввагалась... Мною володіли сумніви. Але, як то приємно подолати все це, і зробити те, що тобі хотілось!!! Все! я не перед ким не забов*язана.Я можу жити в своє задоволення...


Очікую сьогодні буде день... Крутий день з дорогимим мені людьми. Ви справді мені ДОРОГІ!!!

Алінка, оля, Іринка, Вова, Сергію, Акварелька, Сов!! (я ніколи не забуду таких щирих, близьких по духу, та рідних мені людей).


І зара я навіть готова сказати ЛІ.РУ!!! Дякую!!! Ти мене познайомив з ними!!! Дякую.

[300x225]

- Є відчуття свята? Воно присутнє?

- незнаю, лише відчуття холоду...

- Чи лякає воно тебе?

- А що приємного може бути в ньому?

- Відчуття потойбічності, невагомості, невідомого...

- Лише відчуття страху, самотності!

- Ти дивна.

- Ти не краще.

- Ми різні.

- Нас не можна порівнювати.!

- Але ж ми дві частини одного цілого!

- В тому, то й проблема!

- Тож комусь треба чи вмерти, чи піти.

- Рішення за тобою.


..........
[400x298]

Я дуже самозакохана, й можливо трохи егоїстична... Мені огидно розуміти це. Бо кожен раз, коли я повертаюсь на лі.ру, я сповіщаю усім про те, що я хочу. ! Та невже в цьому житті немає інших тем?

Що трапляється в моєму заплямованому та брудному житті? А найцікавіше, так це той факт, що бруд і пламя в ньому залишаю я! Що мені просто не хочеться їх витерти, вишкребти, випалити, і нарешті просто вимити. Плями. Вони повсюду. В мені. На мені. На серці. На руках! Вони охопили кожну живу клітинку мого тіла, душі , серця... Їх занадто! Дайте мені мило, мочалку, яка б вимила саме ці плями та цей бруд! Та якби ж то я знала, де її взяти!!!

Може ви підскажете?

[450x303]
Настроение сейчас - пригнічуванне... В очікуванні чогось страшного(

Фізичний біль ніколи не можна рівняти з душевним. Але поєднувати також важко. Температура. Мізки нормально не працюють. Єдине, що завтра сидітиму вдома, то добре. Та якщо мене після завтра не відпустять у школу, я вб*юсь !!! Бо буде марш в підтримку УПА! Я маю там бути. З ним... Він...



Я кохаю! Я дихаю їм! що ж він робить зі мною? Навіщо? Мені важко! Хочу кричати!!! Хочу щоб усе було так як починалось! Дайте мені змогу все повернути! як? Не та розмова. Не ті слова. Не та щирість! Невже стосункам прийшла смерть, і єдине, що їх ще тримає, то моє кохання!?? Та я більш ніж впевнена, що я йому не байдужа! Невже так само несподівано, як він з*явився він візьме й піде з мого життя? НІ!!! я цього не дам. Ми ще разом! нехай тримається все на одній волосинці, та її такою можна зкрипіти, зробити товшою! Головне не спалити цей місток. Погляди на житті наші страшенно різняться(( Він не такий як я, я не така як він! але протилежності притягуються. всі це знають... це не просто слова, якими я хочу себе втішити. Я писала. він подзвонив. я йому прочитала. він усе зрозумів. Можливо не можна бути такою щирою, але я така! я інакшою не буду!! Чому він не може звикнути до того, яка я, що в мене інші погляди на стосунки, що я не звикла під когось підлаштовуватись! Залишилась любов. І добре, що вона є. Без неї можна було б зав*янути. Я боюсь втратити... Мені здається, що це так легко, один оманливий, незважливий вчинок, і все.....

Вау) скільки ж усього минуло( аже важко уявити... Я жива. Здорова відносно. *Посмішка* Ходжу на додаткові. Ходжу на курси. Ходжу у школу,майже).


Пишу далеко не через це. Я лякаюсь сама себе( Своєї поведінки( Я не сумую за пациками колишніми. Вони приходять коли я хочу, й йдуть коли я хочу) Це так мене лякає. Я все вирішую так як я цього хочу( Прикро( Я хочу стабільності. Буденності. Одного й того ж самого. Хочу щоб він був один і щоб мене не тягнуло йому зраджувати. Щоб я любила лиш його. Жила лиш ним. Я цього хочу. Я втомилась від тієї "каші", що в мене в житті. Зараз я з ним. Він влаштовує мене у всьому. Особливо у тому, що розмовляє українською мовою, та підтримує Україну, а разом з нею й ОУН-УПА!!!! Так це шалено приємно) Але мене лякає те, що, якщо я захочу його нестане. Як мені важко не було( А мені зазвичай не важко( Я хотіла б бути вічність, та все ж таки в кожному з них мабюуть щось не так, тому вони й зникають з мого життя(( Я ЦЬОГО НЕ ХОЧУ! Хочу щоб були шалені почуття. Відданість. Прив*язаність. ЛЮБОВ!!!!! Хочу щоб усе було так як має бути.... ХОЧУ!





Хочу напитися твого болю.
Хочу дізнатися тебе.
Хочу почути твій крик душі.
Хочу пізнати сфери твого серця.
Хочу знати де ти є.
Хочу бачити твій страх.
Хочу насолоджуватись кожним порохом твого тіла.
Хочу щоб ти помер у мене на очах.
Хочу мати верх над тобою.


ХОЧУ....

Слушать этот музыкальный файл

[700x480]
Настроение сейчас - позитив)

От і я знову пишу... Бо потребую.... Я хочу хоч десь виговоритись) втомилась Марія. Життя у 16 років - це одночасно кайф, але в той же момент, це така величезна халепа. Я хочу знову поплакатись, але в той же час передумую, бо хочу сказати вам де я зараз, і що я роблю)) я сиджу в комп-клубі зі своїм хлопцем) він адмінчеГ тут а я приїхала до нього ночувати, от і так вийшло, що йому довелось залишатись на ніч чергувати, ну і куди я його залишу? звичайно з ним) ПОЗИТИВ))))) ги-ги) 16 років) Я з ним почала стабільно спати) Це одночасно принесло декілька проблем, але в той же час відчуваєш себе дещо дорослішою(Згадується пісня "Город 312" Если ті хочешь єто значит ті уже большой))). я КОХАЮ!!!! мені хочеться кричати про це, співати про це! Я реально залежу від цієї людини) І мені хочеться, щоб він розумів, що люди відповідальні за тих кого вони приручили! він змін зробити цк зі мною! Я була кішка, яка любила гуляти сама по собі невідомо з якими котами, моє хобі було те, що називали "Брудним", а тепер я ЗАЛЕЖНА! Цікаво те, що одночасно мене лякає, я не хочу бути вільною! Я не хочу свободи! але я неможу так.. Я ЗВИКЛА БУТИ САМА ПО СОБІ! я звикла залежати від себе, я звикла кохати лише себе одну! Мені кайфово) Багато мінусів, та на них варто закріти очі... Адже я кохаю!

[500x375]
Життя продовжуєьбся... Жити треба далі... не дивлячись ні на що... Важко. Я втомилась робити якісь висновки, а ще більше я втомилась вибирати між чимось та кимось! Проблеми начебто усі не дуже й страшні, і вихід має бути завжди, але ,бляха, ти весь час думаєш про них... Думаєш як їх краще вирішити, з якої соторони краще підійти, щоб проблем не виникало... Так.. Звісно. Без них життя буде нецікаве і не варте уваги, та воно всерінво буде! Може я вже втомилась жити цікаво) Я хочу постійності... РУТИНИ!!! ну не можу я більше жити моментом... секундою... Одним подихом... Хочу стабільності.. Тупе бажання.. Та ще й якщо подумати, то у неформалів та анархістів воно не може виникати... Значить я хуйовий нефор, бо в мене воно виникає періодично, і не зникає... ЖИТИ! хочу....




Вибачте за депресивні поклики душі...

[365x480]
Два роки тому назад Москалі Донбасу встановили собі День Російської Мови, якраз це було 6.06.2006 і тепер це проходить кожен рік... Цьому дню вирішили зробити альтерантиву... Так званий "День покаяння українців за участь в російській шовіністичній культурі". І буде проходити якийсь обряд під час якого буде спалена якась антиукраїнська книга. Все це законно! Людина яка цим займається - юрист, і взяла на себе відповідальність за законність цієї справи. В цю книгу перед спаленням ми маємо впистаи свої ім*я, це все його ідеї. Та річ не втім! Це реально патріотичний захід!

А 28 квітня це річниця Галичини. Акція на підтримку дивізії Галичини. Це буде біля пам*ятника Шевченка. Чи о 13-14 годині дня, чи о 18 годині.... Там і пройде цей обряд спалення! В книжку ще й вкадуть листок бумаги з побажаннями на наступний рік. Все це законно, людина яка це організовує звернулась до КМДА!


Ну як ти з нами?


З собою брати потрібно українську символіку, будь-яку! В кого є прапори УПА це буде як і заход в пам*ть ОУН-УПА!!!!!!


Докладна інформація http://vkontakte.ru/events.php?act=s&gid=2458624 !!!


ПРошу вас не будь те байдужими!!!

Чекаємо на всіх)) ви тільки подивіться хто буде!!!
Звичайний вхід 50 грн, за два дні! А якщо у фанівську зону, то 100 грн!!! Та воно того варте! Народ ну скажіть же, що всі підуть))
[520x313]





Рок-фестиваль "ЧАЙКА Open Air - 10"
7 и 8 июня
г. Киев Аэродром ЧАЙКА с. Петропавловская Борщаговка

THE 69 EYES
NAPALM DEATH
СПЛИН
КОРОЛЬ И ШУТ
АГАТА КРИСТИ
AMATORY
БУМБОКС
ESTHETIC EDUCATION
ТОЛ
КРИХІТКА ЦАХЕС

Свое участие уже подтвердили:


THE 69 EYES

NAPALM DEATH

СПЛИН

КОРОЛЬ И ШУТ

АГАТА КРИСТИ

AMATORY

БУМБОКС

ESTHETIC EDUCATION

ТОЛ

КРИХІТКА ЦАХЕС

Молодые группы на фестивале:

MUSHMELLOW (Запорожье)

Пятый угол (Тирасполь, Молдова)

Monorock Machines (Киев)

NoraLasso (Киев)

Second Blade of Shinobi (Кременчуг)

Жорик Делиев и группа Мастеркласс (Одесса)

GO baga band (Одесса)

Traffic (Харьков)

Оркестр Янки Козир (Киев)

Vanilin (Киев)

[600x450]
Настроение сейчас - важко мені! ВАЖКО!

Чому коли я хотіла зробити як краще, а вийшло як завжди??


Вона моя подруга, мабуть, найкраща подруга, була є і буде! Та я для неї зникну... Вона не вибачить мені цього... Вона любила.. Він глузузвав з неї. Я хотіла дати йому зрозуміти, що вона його справді щиро любить! Без пафосу, без награності! Він побачив... він мене не видав... Та я не можу мовчати, коли вона вагається... її щоденник... Особисті речі... Я дала їх прочитати йому. Він мені лише справжній другі нічого більшого! Вона питала чи я це, чи не я... Я мовчала(рівно один день), а потім все їй сказала, тільки не в реалі, не вживу, а в її щоденнику... Я трус? Я зрадниця? Я не подруга... Вона назвала мене сукою... Вона не вибачить... Та мені від цього ще важче! Чому не може бути все ідельно? Чому негаразди мають оточувати людину навтіь тоді, коли вона сидить дома з поломаною ногою, і не виходить на вулицю? Чому? я просто мабуть не думала, що я роблю, та я все зважила і вирішила. що так буде краще...


Скажіть ВСІ! я була неправа? я зрадила? Що б ви зробили на моєму місці! можете мені ставити через це і анті.. І критикувати мене.. І матюкати.. я все витримаю...



Якщо ти прочитала це.. то сподіваюсь ти все зрозмієш.... і зможеш вибачити! Спробуй!

[432x435]
Настроение сейчас - фак.....

"Я люблю тебя!" - подумал он, впервые увидев ее фото в сети...
"Я люблю тебя!" - чуть не написал он ей в первом же сообщении...
"Я люблю тебя!" - хотелось кричать ему на первой их встрече...
"Я люблю тебя!" - с этой мыслью он засыпал, вспоминая ее улыбку...
"Я люблю тебя!" - сказал он ей, замирая...
"Я люблю тебя!" - повторял он каждый день...
"Я люблю тебя!" - шептал он, укачивая ее, уставшую и сонную, на руках...
"Я люблю тебя!" - он ласково гладил ее волосы и заплаканное лицо...
"Я люблю тебя!" - повторял он, укладывая ее, хмельную и буйную, спать…
"Я люблю тебя!" - он сжимал ее холодную руку…
"Я люблю тебя!" - он вкладывал в свои поцелуи всю нежность, которую испытывал к ней...
"Я люблю тебя!" - говорил он ей вслед, когда она, сорвав на нем все раздражение, громко…хлопала дверью перед его лицом...
"Я люблю тебя!" - он целовал ее в нос, съев подгоревший ужин...
"Я люблю тебя!" - слал он бесконечные смс..
"Я люблю тебя!" - тихо сказал он, когда она уходила к другому..
"Я люблю тебя!" - он радостно сжимал ее в объятьях, когда она вернулась...
"Я люблю тебя!" - повторял он снова и снова, простив ей все...
"Я люблю тебя!" - твердил он, будто не слыша ее извечный ответ: "А я тебя нет."
"Я люблю тебя!" - отчаянно шептал он, сжав в объятиях ее подушку и вдыхая аромат ее духов..
"Я люблю тебя!" - отдавалось эхом в холодном небе января...
"Я люблю тебя!" - красовалась надпись под ее окном...
"Я люблю тебя!" - пестрели красные буквы на подаренных ей открытках...
"Я люблю тебя!" - бесприютные слова, никогда не находившие у нее ответа…
"Я люблю тебя!" - сказал он напоследок, прощаясь с ней навсегда…
"Я люблю тебя!" - впервые в жизни беззвучно прошептала она, вглядываясь в пелену дождя, скрывшую его темный силуэт...
Не теряйте свою любовь...... не обижайте её....... если вы вместе, значит так надо...... просто любите!
***



Написала Девушка с бантиком.. вибачте, та я не могла не виставити це в себе.. це просто неймовырно!!!!

Это цитата сообщения Little_KiVi Оригинальное сообщение

Иероглифы и их значение.

[699x452]
[650x464]
ПРОДОЛЖЕНИЕ.