[450x600]
Настроение сейчас - неспокійне

ЧОМУ?? Навіщо?


Де воно усе береться на мою бідну 16-річну дитячу голову? Ну чого я така??? Чого?

Гламурний, 20-річний, пафосний, розумний, любить себе понад усе в цьому житті, мажор, слідкує за собою краще ніж будь-яка білявка. Чому? Де це береться на мене?


Підійшов. Познайомився. Геть не сподобався.

Поцілував... Трохи випивша була, не відмовила. Приємний у спілкуванні. Поїхала до нього ночувати, бо він сам живе і йому компанія потрібна була. Взяла друзів. Круто повисіли. Всю ніч казав, що кохає мене. Навіщо??? геть!


І зараз ми роз*їхались... він додому. Я додому І відчуття, що більше ніколи не подзвонить... От халепа. От боляче. Він циннік. Він любить себе. Але про кохання казав. Це єдине за що мені можна зараз триматись...


Чому мені Бог не посилає спокійного життя? Де усі ці пригоди беруться на мене?



Хочу спокою. Врівноваження. Хочу не відчувати втрати коханого, болю! Хочу щоб серце не боліло. Душі вже немає, там й нема чому боліти.

Чому?

біль....

....



SOS!!!!