[490x242]
Настроение сейчас - сумне...

Я плакав. Плакав немов дитина. Смерть бабусі й дідуся я не пам*ятаю, батьки мої живі – здорові, домашніх тварин ніколи не мав, тож ця втрата була моєю першою. Це була тяжка втрата для усіх, хто добре його знав. В першу чергу для Анюти, але вона(така ніжна, така тендітна) вела себе надзвичайно мужньо. Вона, навіть, мене заспокоювала.!
Я плакав, що втратив друга, котрого почав цінувати за рік до того, як його нестало. Анюта казала, важливо те, що я всеж цінував його і, що я найкращий друг, якого лише можна уявити. Я її обожнюю, про кращу сестру годі й мріяти. Вона – це та людина, з котрою легше переживати найскладніші моменти.
Він змінив нас обох. Він змінив світ навколо нас.
Чи є у мене кращий друг? Так, є. Він подарував мені кращого друга,Він показав мені, що це моя кров – моя молодша сестра. Він завжди буде нашим єдиним кращим другом. Він завжди буде.



P.S. Розплющ очі. Поглянь. Ось він. Ось, дивися. Ну невже ти не бачиш? Ось тут, прямо тут. І ось там теж, і ось тут, і там , і там і з того боку також. Ти що, й досі не бачиш? Невже ти не розумієш, що він повсюди, куди б ти не погялнув, куди б ти не пішов? Він завжди буде поруч з тобою. Він завжди буде в тобі...