З просторів польових прибулець,
Беріз колисаний гіллям,
Як я любив химери вулиць,
Що дивним дихають життям,
Де в кожнім зламі й повороті
Таїться усміх і любов,
Де в темнім камені церков
Кричать галчата жовтороті
Про радість жити і жадать,
Де, не згоряючи, горять
Спокійно-пристрасні каштани,
Де вечір, як музика, тане!
Максим Рильський