[320x480]
Настроение сейчас - розбите....

Знаєш, я навіть все-таки рада.....Могли б взагалі не перетнутись серцями....В цьому тісному свiтi, великому мiстi....Хто б нам зарадив тоді, хто нам надав би змісту....I всі казали - "Яка вони пара,I як вони схожі поміж собою"
I хто би повірив, що ми незабаром....Розітнемось блискавкою надвоє
Знаєш, я довго знайти хотіла...Серця свого твою половину
Поки шукала - траплялись рiзнi частини тіла:Красиві ноги, гарні очі, широкі спини...Знаєш, скільки існує інших,Яких я хотіла би спробувати...На почуття ритму?Та всі обридли...Поки на свiтi є ти....Знаєш, чому я приходила часто?Завчасно шукала сотнi істотних iсторiй...Про наше безхмарне ймовірне спільне щастя....Та жодну з них донести була не в змозі -Половину слів губила в дорозі...Решту - залишала на твоєму порозі....I ми би, звичайно,Купили двокімнатну на золото мого мовчання....Були б розумніші - склали би пазл,А так - порізались об кути....Я тебе впізнала відразу.....
Я так хотіла тебе знайти....
З.И.а казала,що подруга,що ніколи не зрадить і вб'є кожного хто заподіє мені біль,а сама...знає ж,що досі його,мабуть кохаю....а робить болючі для мене речі....чим від них це заслуговую?...біль,сльози....хоч нажерлася...і то добре....не очікувала від неї....хоча попереджали....але ж я не слухала...сподівалася....довіряла...а вона...дякую тобі Лізочка за ще один раз....ти зробила це в друге....не очікувала...не слухала інших...сподівалась...довіряла...а ти....просто мене добила...не добила з першого разу-так добила тепер....не сумнівайся в цьому....в тебе це вийшло....дякую...я розбита...повір,ніхто не дізнається....житиму....херово,але житиму....дякую...."подруго"....