Настроение сейчас - мимолетно
Ты будишь в моей душе какие-то странные чувства…ты поднимаешь из самых-самых глубин моего сердца что-то такое знакомое…как будто что-то было давно утеряно, но на самом деле всегда оставалось рядом, а вот пришел ты и мое сердце опять бьется в ритме старого танца…ах как долго я его не танцевала! Но летят несколько первых аккордов, и память начинает вырисовывать в моем сознании старые образы, как будто другая я ступает на свет из тени меня нынешней, привычным движением откидывает непослушные пряди со лба и, уже вовсю наполненное музыкой, сердце бьется с тобой в унисон. Что будет дальше, когда музыканты доиграют и, сложа свои инструменты в футляры, разойдутся по домам? Что будет, когда в зале потушат свечи? Мы останемся стоять, продолжая слушать музыку, которую ты разбудил в моем сердце? Или же мы разойдемся после финальных нот и, пряча лица за масками, исчезнем в толпе? Как много вопросов…как мало ответов…Ты приснишься мне сегодня?
Ти будиш в моїй душі якісь дивні почуття…ти підіймаєш з самих-самих глибин мого серця щось таке знайоме…як ніби щось було давно загублено, але насправді завжди залишалося поряд, а ось прийшов ти, і моє серце знову б'ється в ритмі старого танцю...ах як довго я його не танцювала! Але промайнуть декілька перших акордів, і пам'ять починає вимальовувати в моїй свідомості старі образи, неначе інша я ступає на світло з тіні мене нинішньою, звичним рухом відкидає неслухняні пасма з обличчя і, вже наповнене вдосталь музикою, серце б'ється з тобою в унісон. Що буде далі, коли музиканти дограють і, склавши свої інструменти у футляри, розійдуться по домах? Що буде, коли в залі згасять свічки? Ми залишимося стояти, продовжуючи слухати музику, яку ти розбудив в моєму серці? Або ж ми розійдемося після фінальних нот і, ховаючи обличчя за масками, зникнемо в натовпі? Як багато питань….як мало відповідей. Ти наснишся мені сьогодні?