Останнім часом мені трапляються речі, які кричать про те, що щастя неможливе, поки не почнеш "бачити" людей, дарувати їм те, чого їм бракує, і будити їх усмішкою. З чого почалось не памятаю, але мене просто переслідують такі книжки, фільми, цитати.....

Памятаєте фільм "Шоколад", де не сам шоколад, а, власне підхід змінив мешканців усього села?
А книжку чи фільм "Поліанна"?
А короткометражний фільм "Validation"?
А?

І навіть книжка Ірен Роздобудько "Зівялі квіти викидають", яку не задумуючись взяла з полиці, і та про "пробудження"...

Та що ж це таке????